Сучков Анатолій Андрійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Glorin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Leonst (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 26:
== Біографія ==
=== Кар'єра гравця ===
Корінний москвич, Анатолій Сучков, починав з дворового [[футбол]]у. У повоєнні роки з 13-15-річними хлопцями, об'єднавшись в команду, грали з військовополоненими німцями, коли ті були вільні від роботи. З вуличного футболу потрапив у юнацьку команду «Крила Рад», що грала на першість [[Москва|Москви]].
У [[1953]] році тренер [[Блінков Володимир Георгійович|Володимир Блінков]] порекомендував молодого [[захисник (футбол)|захисника]] [[Глазков Георгій Федорович|Георгію Глазкову]], який очолював [[Металург (Запоріжжя)|запорізький «Металург»]]. Так Анатолій опинився у своїй першій дорослій команді майстрів, з якою зайняв третє місце в своїй групі класу «Б», а в [[Кубок СРСР з футболу|Кубку СРСР]] дійшов до 1/8 фіналу, поступившись [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|московському «Спартаку»]].
У [[1954]] році Сучкова викликали до армії, направивши служити в команду «Будинок офіцерів», що базувалася в [[Таллін]]і та виступала в класі «Б», але вже через місяць колектив перевели до [[Севастополь|Севастополя]]. У армійської команді [[СКЧФ (Севастополь)|БОФ]], що пізніше отримала назву СКЧФ, Анатолій провів 4 сезони.<br />▼
У [[1957]] році гра захисника сподобалася [[Старостін Микола Петрович|Миколі Петровичу Старостіну]] і незабаром Сучков опинився в московському «Спартаку». Але закріпитися в цій команді захиснику не судилося. Висока конкуренція за місце в основному складі, а на додачу ще й травма, отримана на тренуванні у зіткненні з воротарем [[Івакін Валентин Гаврилович|Валентином Івакіним]], не дозволили Анатолію завоювати тверде місце у основі «червоно-білих».<br />▼
▲У [[1954]] році Сучкова викликали до армії, направивши служити в команду «Будинок офіцерів», що базувалася в [[Таллін]]і та виступала в класі «Б», але вже через місяць колектив перевели до [[Севастополь|Севастополя]]. У армійської команді [[СКЧФ (Севастополь)|БОФ]], що пізніше отримала назву СКЧФ, Анатолій провів 4 сезони.
У [[1959]] році [[Ошенков Олег Олександрович|Олег Ошенков]], який очолював [[Динамо (Київ)|київське «Динамо»]], запросив захисника в динамівський клуб. Саме в [[Київ|Києві]] Анатолій знайшов свою команду, міцно закріпившись на позиції крайнього захисника. З приходом на тренерський місток [[Соловйов В'ячеслав Дмитрович|В'ячеслава Соловйова]] прийшли і перші серйозні успіхи киян в [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонаті СРСР]]. У [[1960]] році Сучков з командою стає срібний призер, а вже в наступному році, вперше в своїй історії, «Динамо» (Київ) стає чемпіоном СРСР. Вагомий внесок у перемогу вніс і лівий захисник команди Анатолій Сучков, який зіграв у [[Чемпіонат СРСР з футболу 1961 (клас «А»)|чемпіонському сезоні]] 25 ігор. За підсумками року Анатолія було внесено до списку [[Списки найкращих футболістів України|«33 кращих футболістів УРСР»]] під № 1.<br />▼
▲У [[1957]] році гра захисника сподобалася [[Старостін Микола Петрович|Миколі Петровичу Старостіну]] і незабаром Сучков опинився в московському «Спартаку». Але закріпитися в цій команді захиснику не судилося. Висока конкуренція за місце в основному складі, а на додачу ще й травма, отримана на тренуванні у зіткненні з воротарем [[Івакін Валентин Гаврилович|Валентином Івакіним]], не дозволили Анатолію завоювати тверде місце у основі «червоно-білих».
▲У [[1959]] році [[Ошенков Олег Олександрович|Олег Ошенков]], який очолював [[Динамо (Київ)|київське «Динамо»]], запросив захисника в динамівський клуб. Саме в [[Київ|Києві]] Анатолій знайшов свою команду, міцно закріпившись на позиції крайнього захисника. З приходом на тренерський місток [[Соловйов В'ячеслав Дмитрович|В'ячеслава Соловйова]] прийшли і перші серйозні успіхи киян в [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонаті СРСР]]. У [[1960]] році Сучков з командою стає срібний призер, а вже в наступному році, вперше в своїй історії, «Динамо» (Київ) стає чемпіоном СРСР. Вагомий внесок у перемогу вніс і лівий захисник команди Анатолій Сучков, який зіграв у [[Чемпіонат СРСР з футболу 1961 (клас «А»)|чемпіонському сезоні]] 25 ігор. За підсумками року Анатолія було внесено до списку [[Списки найкращих футболістів України|«33 кращих футболістів УРСР»]] під № 1.
У наступних двох сезонах київські динамівці не змогли виступити так само успішно, не потрапивши навіть у призери. А [[1963]] рік для Сучкова склався і зовсім невдало — важка травма надовго вивела гравця з ладу. Після відновлення захиснику було вже складно конкурувати за місце в основі і Анатолій перейшов до табору [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]], де провівши два роки, завершив ігрову кар'єру.
=== Кар'єра тренера та селекціонера ===
Повернувшись до [[Київ|Києва]], з січня по липень [[1966]] Анатолій Сучков працював тренером у ДЮСШ [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. Згодом, закінчивши школу тренерів при [[Національний університет фізичного виховання і спорту України|Київському Державному інституті фізичної культури]], обіймав посаду помічника головного тренера у [[Металіст (Харків)|харківському «Металісті»]] та [[Колос (Якимівка)|«Колосі»]] з [[Якимівка (смт)|Якимівки]].
У [[1969]] році працював асистентом головного тренера в [[Буковина (футбольний клуб)|«Буковині»]], а з [[1971]] року по травень [[1972]] особисто очолював чернівецьку команду. З травня [[1972]] року по [[1974]] рік обіймав у цьому ж клубі посаду начальника команди.
У [[1974]] році знову повертається у «Динамо», яке очолював його колишній партнер на полі [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]. Отримавши посаду тренера, Сучков досить успішно займався селекційною роботою. А у [[1979]] році, завдяки його активності, спеціальним розпорядженням Спорткомітету СРСР офіційно було введено в штат команд посаду тренера-селекціонера. Пропрацювавши на цій посаді до [[1994]] року, Сучков став найуспішнішим селекціонером в історії київського «Динамо», знайшовши для команди цілу плеяду футболістів, що згодом стали лідерами київського клубу та [[збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]] ([[Дем'яненко Анатолій Васильович|Анатолій Дем'яненко]], [[Хапсаліс Олександр Антонович|Олександр Хапсаліс]], [[Євтушенко Вадим Анатолійович|Вадим Євтушенко]], [[Рац Василь Карлович|Василь Рац]], [[Баль Андрій Михайлович|Андрій Баль]], [[Балтача Сергій Павлович|Сергій Балтача]], [[Кузнецов Олег Володимирович|Олег Кузнецов]], [[Юран Сергій Миколайович|Сергій Юран]] та інші)<ref>[http://dynamovec.ru/era_lobanovskogo/razdel09/02.php Книга «Ера Лобановського». Розділ дев'ятий «Шлях до своєї команди» (частина друга)]</ref>.<br />▼
Після отримання [[Україна|Україною]] незалежності, Анатолій Сучков у [[1992]] році тренував [[молодіжна збірна України з футболу|молодіжну збірну Україну]], яку було створено на базі футболістів київського «Динамо».<br />▼
▲У [[1974]] році знову повертається у «Динамо», яке очолював його колишній партнер на полі [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]. Отримавши посаду тренера, Сучков досить успішно займався селекційною роботою. А у [[1979]] році, завдяки його активності, спеціальним розпорядженням Спорткомітету СРСР офіційно було введено в штат команд посаду тренера-селекціонера. Пропрацювавши на цій посаді до [[1994]] року, Сучков став найуспішнішим селекціонером в історії київського «Динамо», знайшовши для команди цілу плеяду футболістів, що згодом стали лідерами київського клубу та [[збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]] ([[Дем'яненко Анатолій Васильович|Анатолій Дем'яненко]], [[Хапсаліс Олександр Антонович|Олександр Хапсаліс]], [[Євтушенко Вадим Анатолійович|Вадим Євтушенко]], [[Рац Василь Карлович|Василь Рац]], [[Баль Андрій Михайлович|Андрій Баль]], [[Балтача Сергій Павлович|Сергій Балтача]], [[Кузнецов Олег Володимирович|Олег Кузнецов]], [[Юран Сергій Миколайович|Сергій Юран]] та інші)<ref>[http://dynamovec.ru/era_lobanovskogo/razdel09/02.php Книга «Ера Лобановського». Розділ дев'ятий «Шлях до своєї команди» (частина друга)]</ref>.
Залишивши в [[1994]] році київський клуб, працював в селекційних службах таких команд як [[Кривбас (Кривий Ріг)|«Кривбас»]], [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]], [[Арсенал (Київ)|ЦСКА]] та [[Металург (Запоріжжя)|запорізький «Металург»]]. У [[1999]] році очолив [[Металург-2 (Запоріжжя)|«Металург-2» (Запоріжжя)]], який виступав на той час у [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|другій лізі]].<br />▼
▲Після отримання [[Україна|Україною]] незалежності, Анатолій Сучков у [[1992]] році тренував [[молодіжна збірна України з футболу|молодіжну збірну Україну]], яку було створено на базі футболістів київського «Динамо».
▲Залишивши в [[1994]] році київський клуб, працював в селекційних службах таких команд як [[Кривбас (Кривий Ріг)|«Кривбас»]], [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]], [[Арсенал (Київ)|ЦСКА]] та [[Металург (Запоріжжя)|запорізький «Металург»]]. У [[1999]] році очолив [[Металург-2 (Запоріжжя)|«Металург-2» (Запоріжжя)]], який виступав на той час у [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|другій лізі]].
У серпні [[1999]] року повернувся в київське «Динамо», де пропрацював до [[2009]] року.
| |||