[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 101:
[[1937]] року Японія розпочала [[друга японсько-китайська війна|другу японсько-китайську війну]]. Превентивний напад на [[США]] [[1941]] року втягнув країну до [[друга світова війна|другої світової війни]], яка завершилася для Японії поразкою. У серпні [[1945]] року США здійснили [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі|ядерне бомбардування]] міст [[ядерне бомбардування Хіросіми|Хіросіми]] і [[Наґасакі]], а [[2 вересня]] країна капітулювала.
 
Кінець війни ознаменувався окупацією Японії силами союзників — [[США]] та [[СРСР]]. [[1947]] року, під тиском окупаційної американської влади було ухвалено [[Конституція Японії|Конституцію Японії]], яка проголошувала принципи демократії, пацифізму та міжнародного співробітництва. [[1951]] року уряд Японії підписав із [[США]] договір про мир та безпеку, вступивши до [[холодна війна|холодної війни]] на боці західних держав. Окупація основних островів архіпелагу американцями тривала до [[1952]]. [[1972]] року [[США]] передали Японії її колишні володіння на [[острів Окінава|о. Окінава]]. ОднакВ зтой же час, СРСР відмовився передавати Японії [[СРСРКурильські острови]] мирнийта договірпівденну такчастину іо. не був укладений[[Сахалін]].
 
За допомоги [[США]] Японія змогла відбудувати свою економіку, яка з середини 1960-х років посідає друге місце у світі за темпами зростання. У 1990-х роках країна увійшла до економічної кризи, з якої почала поступово виходити з середини 2000-х років
Рядок 135:
{{main|Міжнародні відносини Японії}}
[[Файл:UKR&JPN.jpg|міні|праворуч|250пкс|Японки в українських костюмах]]
Кордони японської держави встановилися на межі нової і новітньої епохи. У середині [[19 століття]] її суверенітет поширювався на всю територію Японського архіпелагу за винятком південного [[ванство Рюкю|ванства Рюкю]] на [[острів Окінава|Окінаві]], що перебувало у подвійній васальній залежності від Японії та [[Династія Цін|Китаю]]. [[1879]] року японський уряд скасував ванство, перетворивши його на японську [[префектура Окінава|префектуру]]. Північні кордони Японії визначалися японсько-російськими договорами [[Сімодський трактат|1854]] і [[Санкт-Петербурзький договір 1875|1875]] років. Вони визнавали належність японській стороні острова Хоккайдо та усіх [[Курильські острови|Курильських островів]]. [[Сімоносекський договір|1895]] року, після [[японсько-китайська війна 1894—1895|першої японсько-китайської війни]], Японія захопила [[Тайвань]] та [[Пескадорські острови]], а [[Портсмутський договір|1905]] року, в результаті [[японсько-російська війна|японсько-російської війни]], отримала південну частину острова [[Сахалін]] та концесії в [[Маньчжурія|Маньчжурії]]. [[1910]] року вона [[Анексія Кореї|анексувала]] [[Корея|Корею]], а після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] отримала мандат [[Ліга Націй|Ліги Націй]] на керівництво тихоокеанськими островами північніше [[екватор]]а. Через поразку Японії у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] площа країни, що складала близько 680 тисяч км², скоротилася вдвічі, а Окінава і Курили з південним Сахаліном опинилися під окупацією [[США]] та [[СРСР]]. [[1971]] року американці повернули Окінаву японському уряду. Курильські острови Кунашир, Ітуруподнак залишаютьсяпівнічні об'єктомтериторії територіальнихзалишилися претензійпід Японії.окупацією СРСР<ref name="Я"/>. [[Внутрішні води]] Японії простягаються на 12 морських миль від японського берега, а морська промислова зона&nbsp;— на 200 морських миль. Країна має невизначений кордон в районі Курильських островів, острова [[Ліанкурові скелі|Такесіма]] та островів [[острови Сенкаку|Сенкаку]]<ref name="Я"/>.
 
Японія визнала незалежність України [[28 грудня]] [[1991]] року та встановила дипломатичні відносини з нею [[26 січня]] [[1992]] року. 1995 року Україна відкрила [[Посольство України в Японії|своє посольство]] у Токіо.