Графство Гориці і Градишки: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 99:
Навесні 1918 року два масові політичних рухи з'явилися в країні, вимагаючи більшої автономії в рамках федералізованної Габсбурзької монархії. Словенці зажадали союзу з іншими Південнослов'янськими народами в незалежній Югославії, [[фріули]] вимагали особливої автономії для західної частини регіону, де вони складали більшість. Два рухи не мали проблем, так як вони не боролися за терен. Єдиним відкритим питанням було місто Гориця, на яке претендували і словенців і фріули. Підпільний рух, відомий як ''Italia irredenta'', вимагав приєднання Гориці до Італії. У листопаді 1918 року весь терен округу було окуповано італійськими військами які придушили всі політичні рухи в регіоні.
== Прикордонна
У листопаді 1918 року округ було офіційно скасовано і включено в адміністративний район [[Венеція-Джулія]]. Згідно [[Рапалльський договір (1920)|Рапалльськго]] і [[Сен-Жерменський мирний договір 1919|Сен-Жерменського мирних договірів]] весь терен округу став невід'ємною частиною Королівства Італія. Колишня політика Габсбургів спрямована на підтримку місцевих автономій була замінена строгими централізмом. [[Провінція Горіція|Провінції Гориця]] було залишено замало автономії у порівнянні з Габсбурзькою владою. Межі нової провінції були частково змінені. Нова провінція включила деякі райони колишнього австрійського [[Крайна (герцогство)|герцогства Крайна]], які відійшли до Італії згідно мирного договору (райони [[Ідрія]], [[Віпава]] і [[Айдовшчина]]). З іншого боку, більша частина території регіону [[Крас (Істрія)|Крас]], які належали округу Гориця і Градишка, були включені до складу [[Провінція Трієст|провінції Трієст]], а район [[Червіньяно-дель-Фріулі]] був включений до [[Провінція Удіне|провінції Удіне]].
У 1924 році в провінція Горіція була скасована, а її терен включено до провінції [[Фріулі]], столицею якого був Удіне, за винятком адміністративного округу [[Монфальконе]] і міста [[Градо]], які стали частиною провінції Трієст. У 1927 році провінція Горіція була відтворена приблизно на тому ж терені, за винятком району Червіньяно-дель-Фріулі, що залишився в провінції Удіне, а Монфальконе і Градо лишилися у провінції Трієст. Зі встановленням фашистського режиму , розпочалася насильницька італізація краю. Ця політика проводилася в три етапи: по-перше, все державне адміністрування було італьянізовано — словенська та німецька втратити статус офіційних мов, а по-друге, вся освіта (як державна, так і приватна) була переведена на італійську, по-третє, всі словенські та німецькі громадські організації були заборонені. Також відбулося зміна назви сел, заборона на використання мови, крім італійської в громадських місцях, заборона, надання слов'янських імен дітям, насильницька зміна словенських прізвищ тощо. Ця політика супроводжувалася політичними переслідуваннями і залякуваннями. До 1927 року всі словенські організації були оголошені поза законом, в тому числі всі засоби масової інформації, видавництва, культурні асоціації, а також фінансові та економічні компанії, що належать словенським організаціям. Тільки видавництву ''Hermagoras Society'', було дозволено друк релігійних книг на словенській мові. Більшість словенських інтелектуалів і фахівців були змушені покинути регіон, багато хто з них оселилися в Королівстві Югославії або емігрували в Аргентину.
| |||