Грабіж археології: відмінності між версіями

Чорна археологія є неофіційним але широко вживаним поняттям. Зі справжньою археологією вона має мало спільного бо по суті зводиться до пошуку [[скарб]]ів.

Поява самого терміну «чорна археологія» на заміну «копачам», «шукачам скарбів» тощо пояснюється зміною предмету пошуків. Якщо шукачі скарбів полювали за речами цінними з точки зору сучасної їм культури, як то вироби з дорогоцінних металів, твори мистецтва тощо, то сучасні чорні археологи не гребують тими знахідками, що цікавили раніше лише справжніх археологів. Справа звісно не в шукачах які як були грабіжниками могил так по суті ними і залишилися, а в тому, що змінився попит. Розвиток науки, розуміння цінності артефактів минувшини призвели до того, що керамікою, іржавою зброєю, грубими статуетками з простих матеріалів тощо почали цікавитися приватні колекціонери. Цей попит і породив чорну археологію.

Формальною ознакою чорної археології є її незаконність та аматорський характер – відсутність дозволу на розкопки, та те, що розкопки проводять неспеціалісти. Але відмінність полягає у самій суті – метою [[археологія|археології]] як науки є вивчення історії, отримання відомостей про минуле через вивчення давніх пам’яток, в той час як чорних археологів цікавлять лише артефакти минувшини самі по собі зазвичай з корисливою метою. Археологи проводячи розкопки збирають величезний масив інформації – місце заходження, супутні знахідки, розташування тощо усе це ретельно задокументовується. [[Розкоп]] можна зробити лише один раз і якщо не зібрати інформацію, яку можна в цей час отримати вона буде втрачена назавжди. Шукачі ж скарбів шукають лише те що можна продати, вони марнують навіть ті знахідки, що не мають з їх точки зору цінності, а про документування розкопок і говорити нічого. Кожна знахідка зроблена чорними археологами це назавжди втрачені відомості про минуле.