Полтавська округа: відмінності між версіями

У [[1925]] році також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. [[3 червня]] того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованого [[Красноградська округа|Червоноградської (Красноградської) округи]]: Великобучківський, [[Сахновщинський район|Сахновщанський]], [[Кегичівський район|Кегичівський]] (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назаназва на той час [[Красноградський район|Красноградського району]]), [[Карлівський район|Карлівський]], [[Машівський район|Машівський]], Руновщанський райони, частини [[Зачепилівський район|Зачепилівського]], Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до [[Катеринославська округа|Катеринославської округи]]. Тією ж постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої [[Харківська губернія|Харківської губернії]]: Грунський, [[Котелевський район|Котелевський]] і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, [[30 вересня]] [[1925]] року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівки]] перенесено до міста Полтави, і район перейменовано в Полтавський.