Семенівський район (Полтавська область): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 2:
{{Район
| назва = Семенівський район
| герб = Semenovs.gif
| опис герба = Герб Семенівського району Полтавської бласті
| прапор = Semenivka Raion Flag.jpg
| опис прапора
| розташування = Semenivskyi-Pol-Raion.png
| мапа = Semenivskyi(Poltavska).gif
| країна = {{UKR}}
| регіон
| код КОАТУУ
| утворений
| населення
| площа
| густота
| код району
| поштові індекси = 38200—38281
| центр
| міські ради
| селищні ради
| сільські ради
| міста
| смт
| села
| селища
| адреса
| веб-сторінка
| голова РДА
| голова ради
}}
'''Семе́нівський райо́н''' — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Полтавська область|Полтавської області]].
Розташований у західній частині області. Площа 1,3 тис. км². Населення
== Історичні відомості ==
Утворений в березні [[1923]] року з [[Семенівська волость (Хорольський повіт)|Семенівської]], [[Зубанівська волость |Зубанівської]] та [[Заїчинська волость|Зайчинської]] (Заїчинської) волостей [[Хорольський повіт|Хорольського повіту]] в складі [[Кремінчуцька округа|Кременчуцької округи]].
З лютого [[1932]] по вересень [[1937]] перебував у складі [[Харківська область|Харківської]], а з вересня 1937 — Полтавської області.
З грудня [[1962]] територія району входила до складу [[Хорольський район|Хорольського району]].
У січні [[1965]] знову відновлено Семенівський район.
== Географія ==
Поверхня пологохвиляста з давніми прохідними долинами та блюдцями-западинами. На південному заході омивається Кременчуцьким водосховищем.
Корисні копалини: пісок, мергель, торф, є джерела мінеральної води.
Річки — [[Сула (притока Дніпра)|Сула]] з [[Борис (річка)|Борис]]ом, [[Хорол (річка)|Хорол]], [[Крива Руда (притока Сули)|Крива Руда]], [[Брусова]], [[Бурчак (річка)|Бурчак]], [[Біляківське водосховище]].
Переважають чорноземи солонцюваті, лучно-чорноземні глибокосолонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями. Площа лісів і лісових смуг 2,7 тис. га. Переважають дуб, клен, акація біла, липа, сосна;
У районі — заказники державного значення [[Гракове (заказник)|Гракове]] і [[Солоне (заказник)|Солоне]], а також заповідні об'єкти місцевого значення — пам'ятки природи: дуб звичайний, [[Богданівський парк]], [[Веселоподільський парк]] та пам'ятка садово-паркового мистецтва — [[Криворудський дендропарк]].
Найбільші промислові підприємства: Веселоподільський цукрокомбінат, хлібоприймальне підприємство, молокозавод, харчосмакова фабрика, автопідприємство, ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, побуткомбінат, хлібокомбінат, комбінат підприємств громадського харчування, 157 крамниць. ▼
==
▲Найбільші промислові підприємства: Веселоподільський цукрокомбінат, хлібоприймальне підприємство, молокозавод, харчосмакова фабрика, автопідприємство, ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, побуткомбінат, хлібокомбінат, комбінат підприємств громадського харчування, 157 крамниць.
Спеціалізація с. г. — вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряку, соняшнику. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство. У районі 22 колгоспи, 4 радгоспи, 2 міжгосп. підприємства, [[Веселоподільська дослідно-селекційна станція]]. 1990 площа с.-г. угідь — 97,3 тис. га, в т. ч: орної землі 75,3 тис. га. ▼
▲Спеціалізація с. г.
Залізнична станція [[Веселий Поділ]]. Автомобільних шляхів — 630 км, у тому числі з твердим покриттям — 380 км. ▼
▲Залізнична станція [[Веселий Поділ]]. Автомобільних шляхів — 630 км, у тому числі з твердим покриттям — 380 км.
== Освіта та культура ==
У районі 41 загально-освітня школа, 2 школи-садки, музична школа і два її філіали, два будинки піонерів та школярів, [[станція юних натуралістів]], міжшкільний навчальний виробничий комбінат, 35 дитячих дошкільних закладів, 53 лікувальних заклади, в тому числі центральна районна, номерна, інфекційна та 3 дільничних лікарні, 43 фельдшерсько-акушерські пункти, 4 лікарських амбулаторії, 7 аптек, 48 Будинків культури та сільських клубів.
Районний історико-краєзнавчий музей. Видається районна газета «Трибуна довір'я».
На території району збереглися кургани доби бронзи, скіфського часу та Київ. Русі, залишки городища, очевидно, літописного містечка Горошина, поселення неолітичного часу, епохи міді та черняхівської культури.
Рядок 73:
== Особистості ==
[[Божинський-Божко Микола Васильович]]
== Джерела ==
Рядок 91:
|isbn =5-88500-033-6
}}
== Посилання ==
* [http://www.
{{Семенівський район (Полтавська область)|nocat=1}}
{{Полтавська область}}
{{Кремінчуцька округа}}
[[Категорія:Райони Полтавської області]]
|