XX з'їзд КПРС: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RedBot (обговорення | внесок) м r2.5.2) (робот змінив: de:XX. Parteitag der KPdSU |
H0rnet (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
З'їзд відбувся 14—25 лютого [[1956]] року в Москві.
Було присутньо 1349
На з'їзді були присутні делегації комуністичних і робочих партій 55 зарубіжних країн.
Рядок 11:
Порядок денний:
* Звітна доповідь [[ЦК КПРС]]. Доповідач — [[Хрущов|М. С. Хрущов]].
* Звітна доповідь Центральної ревізійної комісії КПРС. Доповідач — П. Р. Моськатов.
* Директиви по 6-ому п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1956—[[1960]] роки. Доповідач [[Булганін|Н. А. Булганін]].
* Вибори центральних органів партії. Доповідач — М. С. Хрущов.
== Ідеологія ==
XX з'їзд зазвичай вважається моментом, що поклав кінець сталінській епосі і що зробив обговорення ряду суспільних питань дещо вільнішим; він знаменував ослаблення ідеологічної [[цензура|цензури]] в [[Література|літературі]] і [[Мистецтво|мистецтві]] і повернення багатьох раніше заборонених імен. Проте на ділі критика Сталіна прозвучала лише на закритому засіданні ЦК КПРС після закінчення з'їзду (див. нижче).
На з'їзді обговорювалися звіти центральних органів партії і основні параметри [[Шоста п'ятирічка|6-го п'ятирічного плану]].
Рядок 24:
З'їзд засудив практику відриву «ідеологічної роботи від практики комуністичного будівництва», «ідеологічного догматизму і начетнічества».
Обговорювалося також міжнародне
З'їзд ухвалив рішення про різноманіття форм переходу держав до соціалізму, вказав, що громадянські війни і насильницькі потрясіння не є необхідним етапом шляху до нової суспільної формації. З'їзд відзначив, що «можуть бути створені умови для проведення мирним шляхом корінних політичних і економічних перетворень».
Своєрідною підготовкою до критики Сталіна став виступ на з'їзді А. І.
За свідченням іншого члена сім'ї
З'їзд вибрав ЦК КПРС в кількості 133 членів і 122 кандидатів
== Засудження культу Сталіна ==
Рядок 38:
Головні події, що зробили з'їзд знаменитим, відбулися в останній день роботи, [[25 лютого]], на закритому вранішньому засіданні.
Тут все було незвичайно — і час проведення (після пленуму ЦК по обранню керівних органів партії, яким звичайно закривалися партійні форуми), і закритий характер засідання (без присутності запрошених на з'їзд представників зарубіжних комуністичних партій), і порядок ведення (керувала засіданням [[Президія ЦК КПРС]], а не вибрана делегатами робоча президія). Цього дня М. С. Хрущов виступив із закритою доповіддю «О культе личности и его последствиях», який був присвячений засудженню культу особи Й. В. Сталіна. У ньому була сказана правда про недавнє минуле країни, з перерахуванням численних фактів злочинів другої половини [[1930-ті|1930-х]] — початтку [[1950-ті|1950-х]], провина за які покладалася на Сталіна. У доповіді була також піднята проблема реабілітації партійних і військових діячів, репресованих при Сталіні.
* Як згадував один з очевидців доповіді А. Н. Яковлєв, «в залі стояла глибока тиша. Не чутно було ні скрипу крісел, ні кашлю, ні шепоту. Ніхто не дивився один на одного — чи то від несподіванки що трапилася, чи то від сум'яття і страху. Шок був неймовірно глибоким».
Рядок 44:
* Делегати прийняли дві ухвали — зі схваленням положень доповіді і про його розсилку партійним організаціям без публікації у відкритому друці.
Незабаром ця доповідь була поширена в партосередках всієї країни, причому на ряду підприємств до його обговорення привертали і безпартійних; частим було також обговорення доповіді Хрущова в осередках [[Комсомол|ВЛКСМ]]. Таким чином, «закритість» доповіді була умовною, хоча офіційно вона була опублікована тільки в [[1989]].
Доповідь привернула величезну увагу у всьому світі; з'явилися її переклади різними мовами, зокрема вони розповсюджувалися в некомуністичних кругах.
| |||