Синтетичні мови: відмінності між версіями

'''Синтетичні мови''' ( {{lang-el|synthesis}} — поєднання) — [[мова|мови]], в яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах [[слово|слова]] (граматичне значення виражається за допомогою флексій[[флексіяфлексій]], формотворчих [[афікс]]ів, чергування звуків і [[суплетивізм]]у).

Синтетичні мови вважаються архаїчнішимиархаїчними, ніж аналітичні. Вони мають розвинуту морфологію. Наприклад, можливості, які надає угорська мова (синтетична, древня, одна з найскладніших для вивчення європейських мов), дозволюятьдозволять будувати слова довжиною у кілька друкованих рядків, чим підручники «лякають» новачків. Звісно, навіть не кожен угорець зрозуміє це слово, одначе приклад є показовим.

Якщо правильно те, що відмінки іменників та дієвідмінювання дієслів народилися з розрізення тих відношень (або навіть зношень), у котрі можуть вступати слова-тіла, способів, у який вони можуть поєднуватися одне з одним, то стає зрозумілим первісне значення флексії, тобто змінюваної частини слова (латинський корінь flex-, що має значення «вигинатися», «гнутися»)  — вона показує, як мають «зігнутися», змінитися слова-"тіла", щоб вступити чи бути готовими вступити у ті чи інші відносини (чи зносини).