Атхарва-веда: відмінності між версіями

За індуїстською традицією,«Атхарва-веда» була в основному складена двома групами [[ріші]], відомими як [[Бхрігу]] і [[Ангіраса]]. Частина «Атхарва-веди» приписується іншим ріші, таким як [[Каушік]], [[Васіштха]] і [[Каш'япа]]. Збереглися дві редакції ( [[шакха| шакхи]]) «Атхарва-веди», відомі як '''Шаунакія''' і '''Пайппалада'''.

== Етимологія ==

== Значення ==

== Редакції ==

== Важливі моменти ==

* Атхарваведа - перший [[Індія|індійський]] текст, пов'язаний з [[медицина|медициною]]. Він визначає в якості причин [[хвороба|хвороби]] живих істот: наприклад, ятудханья ({{IAST | yatudhānya}}), крімі ({{IAST | kṛimi}}) і дурнама ({{IAST | durṇama}}). Атхарвани ({{IAST|atharvāns}}) відшукують їх і вбивають за допомогою ліків, щоб перемогти хворобу. Цей підхід до хвороби несподівано просунутий порівняно з тригуморальною (trihumor) теорією, розробленої в пуранічних ({{IAST|puraṇic}}) періоді. Залишки оригінальних атхарваніческіх думок все ще траплялися в пуранічному періоді, як ми можемо бачити в медичному трактаті Сушрута ({{IAST|suṣruta}}) (Гаруда Пурана, карма Канді ({{IAST|garuḍa purāṇa, karma kāṃḍa}}) - глава 164). Тут, слідуючи атхарванскій теорії, пуранічний текст вважає мікробів причиною [[проказа|прокази]]. У тій же главі Сушрута також розширює роль гельмінтів у викликанні захворювань. Ці два висловлювання можна простежити аж до Атхарваведа-Самгіти. Гімн АВ I.23-24 описує захворювання проказою і рекомендує застосовувати для [[лікування|лікування]] раджані аушадхі ({{IAST|rajanī auṣadhi}}). З опису аушадхі ({{IAST|auṣadhi}}) як рослини з чорними стеблами і темними плямами можна зробити висновок, що мається на увазі, швидше за все, лишайник з [[антибіотик|антибіотичними]] властивостями. Таким чином, Атхарваведа може вважатися першим текстом, що містить записи про використання антибіотиків.

* Атхарваведа також інформує нас про війну. Своє місце в самгіті ({{IAST|saṃhita}}) Атхарваведи знаходять такі пристосування як, наприклад, стріла з каналом для отрути ({{IAST|apāskambha}}) і отрута з касторової бобів (castor bean poison), отруєна сітка і пастки з гаками, використання жуків які поширюють хвороби і димових завіс (наприклад, гімни IX .9, IX.10, гімни трішамді ({{IAST|triśaṃdi}}) і ньярбуді ({{IAST|nyārbudi hymns }})). Ці відсилання до військових практик та пов'язаних з ними ритуалів [[кшатрії| шатріїв]] ({{IAST | kśatriya}}) і послужили причиною формування страшної репутації Атхарваведа. Під час ери [[Махабхарата|Махабхарати]], що послідувала відразу після періоду атхарван ({{IAST| atharvān}}) частими були порівняння зброї і мантр героїв. Можливо, це порівняння спочатку означало застосування смертельної зброї згідно з традицією атхарванів.

* Деякі звичайні та спеціальні [[ритуал]]и арійців складають основний зміст Атхарваведи, так само, як і трьох інших вед. Головні ритуали, які розкриваються Атхарваведою, - весілля в Канді ({{IAST|kāṃḍa}}) XIV і поховання в Канді {{IAST|kāṃḍa}} XVIII. Є також гімни, специфічні для ритуалів бхрігу-агнірасас ({{IAST | bhṛigu-agnirasas}}), врьятьяс ({{IAST | vṛātyas}}) і кшатріяс ({{IAST | kśatriyas}}). Один з найважливіших серед них - Вішасахі Врата ({{IAST | Viśhāsahi Vrata}}), що виконується для закликання [[Індра| ндри]] ({{IAST|īṃdra}}) і [[Вішну]] ({{IAST| Viṣṇu}}) з мантрами XVII-ої канди ({{IAST | kāṃḍa}}). Ритуали врьятья ({{IAST | Vṛātya}}) виконувалися тими, хто обрав [[кочівник|кочовий]] [[аскет]]ичний спосіб життя і зазвичай посилався в сусідні держави главою країни. Схоже, вони відіграли певну роль у повідомленні і торгівлі з сусідніми державами (наприклад, можна порівняти зі схожим на врьятью подорожжю [[Арджуна|Арджуни]] в князівство Яда, щоб домовитися з [[Субхадра|Субхадрою]]). Нарешті, деякі ритуали спрямовані на подолання ворогів (ритуали і [[гімни Абхічаріка]] ({{IAST | Abhichārika}}), особливо часто використовують завершальні мантри XVI-й канди ({{IAST | kāṃḍa}}). Підтримуючи традиційні негативні думки про Атхарваведу, по суті вони відображають деякі інші гімни з Рігведи, так само, як і Яджурведа ({{IAST | Yajuṣes}}). Більш того, ритуали Абхічарікі ({{IAST|Abhichārika}}) були складовою частиною ведизму, про це широко свідчать [[Брахмани (книги)|Брахмани]] ({{IAST|brāhmaṇa}}) (див. історію Явакради ({{IAST|Yavakrdḍa}}) в Джайміні Брахмані ({{IAST|Jaiminiya brāhmaṇa}}). Так що Атхарваведа повністю вкладається у ведичну традицію, в той же час концентруючись на деяких кланах жерців вогню. Розвиток ритуалів Абхічарікі ({{IAST | Abhichārika}}) до своєї сучасної форми видно тільки в літературі відхани ({{IAST|vidhāna}}) і, по суті, почалося в рігведіческой традиції у формі Рігвідхани ({{IAST|ṛigvidhāna}}). Автор Рігвідхани ({{IAST|ṛigvidhāna}}) дає відсилання до розвитку схожих ритуалів у традиції Атхарваведи (посилання на Агніраса Кріт ({{IAST|Agnirasa Krityās}}). Ці ритуали досягли кульмінації в Каушик ({{IAST | Kauśika}}) і Вайтана-сутрах ({{IAST|Vaitana Sūtra}}) і в деяких Парішіштхах ({{IAST|Pariśiśhthas}}) (доповненнях) до літератури атхарванів. Однак вони дуже сильно віддалилися від актуальних гімнів, які проголошували, що вони представляють швидше оформлення атхарванской практики, ніж її початкову форму. Незважаючи на те, що у своїй крайній формі атхарванічна Абхічаріка ({{IAST|Abhichārika}}) згасла, вона справила великий вплив на індійську культуру, що виразилося в походженні пуранічних форми вогняного ритуалу (яги (yaga)). Вона також надала стартову точку для поклоніння пізніше популярними божествам - таких, як [[Картікея|Кумара]] (Картікея) і [[Ганапаті]], які встали в центр індуїстського ритуалу.

== Посилання ==

* [http://scriptures.ru/vedas/atharvaveda.htm Атхарва-веда (вибране з книг I-VII)] в російському перекладі Т. Я. Єлізаренкової]

[[Категорія:Індійська культура | Індійська література | Індійські книги | ]]