Тарнавський Микола Дмитрович: відмінності між версіями

Для подальшого вивчення закономірностей мутагенної дії ДНК на багатоклітинні організми з використанням дрозофіли як модельного об’єкта та ДНК з вилочкової залози телят були залучені співробітники відділу генетики Інституту зоології АН УРСР, яким керував [[Гершензон Сергій Михайлович|С.М. Гершензон]]. Серед них особливої уваги заслуговує [[Сітько Пантелеймон Онуфрійович |Пантелеймон Онуфрійович Сітько]], соратник і однодумець М.Д.Тарнавського, видатний генетик, праці якого відомі також в зарубіжніх країнах і творче надбання якого є гордістю національної науки.

 

 

Після реабілітації генетики у відділі, яким керував [[Гершензон Сергій Михайлович|С.М. Гершензон]], і який перебував спочатку в Інституті зоології АН УРСР, потім – Інституті мікробіології АН УРСР та Інституті молекулярної біології та генетики АН УРСР, були продовжені дослідження мутагенної дії ДНК з використанням препаратів ДНК різного походження. На жаль,колеги та продовжувачі справи М.Д. Тарнавського забули згадати про першовідкривача у монографії, присвяченій узагальненню результатів досліджень мутагенної дії препаратів екзогенних ДНК. У переліку цитованих джерел російськомовного варіанту цієї роботи наводиться стаття М.Д.Тарнавського, присвячена відкриттю мутагенної дії е-ДНК, проте без дати її опублікування. Не згадується про внесок М.Д. Тарнавського і у оглядовій статті, присвяченій мутагенній дії нуклеїнових кислот і вірусів. Його ім’я як першовідкривача відоме нащадкам лише завдяки посиланням у поодиноких працях.

У [[1940]] р. Микола Дмитрович започаткував в Україні дослідження з селекції китайських шовкопрядів, створив лабораторію дубового шовкопряда в Інституті зоології і був її першим керівником. Як організатор селекційної роботи з дубовим шовкопрядом, він встановив творчі зв’язки з професором С.С. Четвериковим, від нього отримав моновольтинні лінії шовкопряду, що послужили вихідним матеріалом у селекційній роботі. У [[1946]] р. Миколою Дмитровичем були започатковані також дослідження впливу амінокислот та інших хімічних сполук на спадковість дубового шовкопряда. Перші в Україні дослідження із селекції дубових шовкопрядів були здійснені М.Д. Тарнавським та [[Сітько Пантелеймон Онуфрійович |П.О. Сітьком]]. У відділі генетики Інституту зоології М.Д. Тарнавський працював над виведенням моновольтинних порід дубового шовкопряду, [[Сітько Пантелеймон Онуфрійович |П.О. Сітько]] – бівольтинних. Об’єктом дослідження М.Д. Тарнавського та [[Сітько Пантелеймон Онуфрійович |П.О. Сітька]] став також [[шовковичний шовкопряд]]. На основі досліджень, проведених на дубовому та шовковичному шовкопрядах, М.Д.Тарнавським та [[Сітько Пантелеймон Онуфрійович |П.О. Сітьком]] також були сформульовані важливі теоретичні положення, що є вагомим внеском у скарбницю української та світової науки.

 

 

Протягом року Микола Дмитрович був безробітнім і зазнав поневірянь у пошуках роботи за фахом. Його не брали в жодну із науково-