Комітас: відмінності між версіями

Подальші події життя Комітаса були пов'язані з великим музичним центром Європи — [[Берлін]]ом, куди він поїхав вчитися за протекцією [[католикос]]а, отримуючи фінансування від найбільшого вірменського нафтового магната Олександра Манташяна. Комітас вступає до приватної консерваторії професора Ріхарда Шмідта. Паралельно із заняттями останнього, Комітас також відвідує імператорський університет Берліна — лекції з філософії, естетики, загальної історії та історії музики. У роки навчання він мав можливість спілкуватися з європейською музикою — ще більше збагачуючи запас знань, займатися музично-критичною діяльністю. На запрошення Міжнародного музичного товариства він провів лекції, присвячені вірменській церковній та світській музиці в порівнянні з турецькою, арабською та курдськоїкурдською музикою.

У вересні [[1899]] року Комітас повертається в Ечміадзін і відразу розгортає свою музичну діяльність. У короткий час він докорінно змінює систему викладання музики в семінарії (серед його учнів відомий композитор Спиридон Мелікян), створює невеликий оркестр, доводить до досконалості виконавський рівень хору. Він обходить різні райони Вірменії, записуючи тисячі вірменських, курдських, перських та турецьких пісень, створює обробки пісень. Серйозно займається також науково-дослідною роботою, вивчає вірменські народні та духовні мелодії, працює над розшифровкою вірменських [[хаз]]ів, над теорією [[Гласіс|глас]]. Комітас ву різних країнах світу виступав як виконавець і пропагандист вірменської музики. Композитор починає замислюватися і над великими, монументальними музичними формами. Має намір створити музичний епос «Сасна црер» і продовжує роботу над оперою «Ануш», яку розпочав ще в [[1904]] році.

Не менш важливою областюгалуззю було для нього і [[музикознавство]]. У [[Париж]]і на конференції Міжнародного музичного товариства він читає дві доповіді: «Вірменська народна музика» і «Про старий і новий нотопис вірменської духовної музики», які викликали великий інтерес серед учасників конференції. Комітасу пропонується також прочитати додаткову доповідь на тему: «Про час, місце, акцентуації і ритму вірменської музики».

В період [[Перша світова війна|Першої світової війни]] уряд [[Молодотурки|молодотурків]] почав здійснювати свою програму жорстокого і нелюдського знищення вірменського народу. У квітні [[1915]] року разом з цілим рядом видатних вірменських письменників, публіцистів, лікарів, юристів був заарештований і Комітас. Після арешту, супроводжуваного насильством, вінйого бувбуло засланийзаслано вглиб [[Анатолія|Анатолії]], де він став свідком [[Геноцид вірмен|звірячого знищення світлих умів нації]]. Незважаючи на те, що завдяки впливовим особистостям КомітасКомітаса бувбуло поверненийповернено до Константинополя, пережитий кошмар залишив глибокий, незгладимий відбиток у його душі. Комітас усамітнився від зовнішнього світу, сховався ву своїх похмурих і важких думах — зломлений і сумний.

Навесні [[1936]] року його прах бувбуло перевезенийперевезено до [[Вірменська РСР|Вірменії]] і відданийвіддано землі в [[Єреван]]і. Сьогодні Комітас покоїться в Пантеоні діячів культури.

Не менш трагічною була і доля творчої спадщини Комітаса. Більшість його [[рукопис]]ів булибуло знищенізнищено або розгубленірозгублено по всьому світу.