Марія (роман): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 18:
=== Книга про народження Марії ===
Марія народилася у бідній родині. Батько її працював у каменоломнях, тим заробляючи на хліб. Марія була першою улюбленою дитиною селянки Оксани, доброї вродливої молодиці. Дитина була здорова і
красива. Коли Марії було шість років, кудись зник тато. Дитина довго чекала його і дивувалася. Татко загинув
Дитина опиняється у тітки Катерини, у якої і так багато дітей, а в хаті нестатки. Дивитися за дитиною було нікому, вона ходила брудна й обірвана, з часом мусила працювати. ▼
у каменоломнях. Настали голодні часи. Потім захворіла і померла мати.
У дев’ять років Марія почала самостійне життя — найнялася до Мартина Заруби. Родина Заруби поставилась до неї добре, дівчину відгодували, добре одягали і мили. Марія працювала завзято, ні в чому не знала втоми і весь час співала. ▼
Скоро вона стала вродливою дівчиною, і на неї почали задивлятися парубки. Та Марія лишалася байдужою. Але прийшов і її час: вона закохалася у наймита Корнія, що незабаром мав іти у рекрути. ▼
▲Дитина опиняється у тітки Катерини, у якої і так багато дітей, а в хаті нестатки. Дивитися за
Недовго мали щастя закохані, скоро Корнія забрали у матроси. Марія залишилася сама і все чекала якоїсь звістки. Корній про себе не повідомляв. ▼
дитиною було нікому, вона ходила брудна й обірвана, з часом мусила працювати.
Молодий не міг натішитися своєю дружиною, весь час намагався бути коло неї, дарував подарунки, читав книжки. Та для Марії це, скоріше, було тягарем, ніж задоволенням. ▼
У дев’ять років Марія почала самостійне життя — найнялася до Мартина Заруби. Родина Заруби
Та ось відчула вона під серцем нове життя і відразу повеселішала. Народився хлопчик Роман, і Марія наче знову віднайшла сенс буття. Весь свій час присвячувала вона дитині. Щасливий був і батько. ▼
▲
чому не знала втоми і весь час співала.
У цей час приїжджає у відпустку Корній, який зовсім не помічає змарнілої молодиці, що колись була красивою голосистою дівчиною. Ніщо, здається, не могло б завдати Марії таких страждань, як ця неувага коханого чоловіка. ▼
Скоро вона стала вродливою дівчиною, і на неї почали задивлятися парубки. Та Марія лишалася
▲
▲Недовго мали щастя закохані, скоро Корнія забрали у матроси. Марія залишилася сама і все чекала
якоїсь звістки. Корній про себе не повідомляв.
До Марії почав залицятися заможний Гнат Кухарчук. Він терпляче ставиться до відмов Марії, дарує їй
подарунки. Деякий час Марія не може навіть думати про нього, але від Корнія немає ніяких звісток, і
зрештою дівчина зважується вийти за Гната заміж. На своєму весіллі наречена почувала себе, наче на
похороні. Та все ж трималася гідно, весь час звертаючись за порадою до Гната. Той був щасливий.
▲Молодий не міг натішитися своєю дружиною, весь час намагався бути коло неї, дарував подарунки,
читав книжки. Та для Марії це, скоріше, було тягарем, ніж задоволенням.
▲Та ось відчула вона під серцем нове життя і відразу повеселішала. Народився хлопчик Роман, і Марія
наче знову віднайшла сенс буття. Весь свій час присвячувала вона дитині. Щасливий був і батько.
Півторарічний хлопчик захворів, весь час плакав уві сні. Сон віщував Марії недобре: снилося їй, що
прийшла її покійна мати і забрала із собою дитину. Невдовзі Романко помер, а разом з ним померла і
душа Марії. Народження мертвої дитини вже не справляє на неї такого враження.
Потім Марія неначе збожеволіла: почала ходити на вечорниці, залицятися до парубків, зовсім
занехаяла господарство. Гнат нічого їй не говорив, тільки мовчки страждав. Посварившись з братом,
він мусив вибратися з дружиною до комори, де вони тепер і жили.
▲У цей час приїжджає у відпустку Корній, який зовсім не помічає змарнілої молодиці, що колись була
красивою голосистою дівчиною. Ніщо, здається, не могло б завдати Марії таких страждань, як ця
неувага коханого чоловіка.
Гнатові вдається повернути Марію у сім’ю за допомогою сусідки Гапки, яка викликає у жінки ревнощі.
Скоро у Марії народжується донька Надійка, якій теж не судилося прожити довго: через два роки вона
помирає від тифу. У цей же час сталося нещастя з Гнатом. Перебивши у лісі ногу, він потрапив до
лікарні. Марія залишається сама на господарстві. Тут і зустрічається молодиця з Корнієм, що
повернувся після семи років служби додому. Матрос береться допомогти їй, і Марія всією душею
припадає до нього, хоч той б’є її, примушує страждати. Та Марія щаслива бути поруч з коханим. Після
повернення Гната з лікарні вона розлучається з ним і йде жити в обдерту хату Корнія, забравши дві
десятини посагу та корівку.
=== Книга днів Марії ===
| |||