Вільгельм Габсбург: відмінності між версіями

У лютому [[1915]] Вільгельм Габсбург закінчив військову академію, отримав звання лейтенанта австрійської армії і був відправлений до [[13-й Галицький полк уланів (Австро-Угорщина)|13-го полку уланів]]. Ця військова частина формувалася переважно з українців [[Золочів (місто)|Золочівського повіту]] (нинішньої [[Львівська область|Львівської області]]). У складі цього полку відбувалося подальше ознайомлення Вільгельма з [[українці|українцями]], до яких він виявляв неабияку прихильність. Під його командуванням та з його ініціативи сотня Вільгельма повністю українізувалася&nbsp;— з її складу були вилучені [[поляки]] й [[угорці]], місце яких заступили винятково українці. Всі вояки мали синьо-жовті відзнаки на уніформі. У війську мала місце своєрідна трансформація поглядів і свідомості Вільгельма Габсбурга: він не тільки досконало опанував [[українська мова|українську мову]], але й почав вважати себе українцем разом зі своїми солдатами-українцями. Він заохочував своїх підлеглих до активного національного самовизначення, стверджуючи, що «коли я признаюся до українського народу, то і вони можуть сміло це робити».<ref name="A">This should be blank</ref> Один з його солдатів-українців подарував Вільгельму вишиту сорочку, яку він почав відкрито носити як в полку, так і поза ним. За це, а також за його патріотизм і любов до України, його прозвали у полку Василем Вишиваним.<ref>Тетяна Костенко. Вишивана сорочка під одностроєм австрійського старшини. Як архікнязь Габсбург став полковником Вишиваним. Газета -Високий замок. 02.08.2005 [http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=40838]</ref> Братерство і приємні спогади про службу з українцями Василь проніс крізь більшу частину свого життя і навіть пізніше присвятив своїм бойовим товаришам збірку віршів і підписався під нею не як Габсбург, а як Василь Вишиваний.