Відмінності між версіями «Сингл»

24 байти додано ,  9 років тому
м
replaced: В даний час → В наш час{{коли}} (3)
м (r2.7.1) (робот додав: xmf:სინგლი)
м (replaced: В даний час → В наш час{{коли}} (3))
{{otheruses}}
[[Файл:45rpm.jpg|thumb]]
'''Сингл''' ({{lang-en|Single}} від ''Single Play record'') — спочатку — [[грамплатівка]], на кожній стороні якої містилася тільки одна музична композиція. Термін «сингл» з'явився в [[1950]]-і рр., щоб позначити розбіжності між [[грамплатівка|довгограючими]] і одно-, двохпісенними платівками. В данийнаш час{{коли}} сингли також виходять на [[компакт-диск]]ах і [[DVD]].
 
== Формати синглів ==
На першій стороні синглу в даному форматі міститься головна пісня, - колись, в основному, призначена для програвання на радіостанціях і в музичних автоматах (дані по програваннях складають один із критеріїв [[хіт-парад]]ів), при цьому зворотний бік синглу практично не програвався. Часто явної вказівки, яка сторона перша, а яка - друга, немає. Через це назва сингла не завжди визначається заголовком пісні на першій стороні (більш того, багато синглів мають спеціальну назву, що не збігається з назвою жодної пісні на платівці). Зворотні сторони синглів традиційно присвячувалися або інструментальним версіям головної пісні, або композиціям, не розрахованим на комерційний успіх. З початку 90-х рр. вінілові сингли утратили своє значення (з [[1998]] року їхній продаж, наприклад, більше не враховується в хіт-параді журналу «Біллборд», ({{lang-en|Billboard}}) і тепер у даному форматі випускаються лише обмеженим тиражем. Найбільш продаваним синглом у даному форматі в історії [[звукозапис]]у є «White Christmas» Бінга Кросбі [[1947]] року (більше 10 млн екз.).
 
В другій половині [[1970]]-х рр. з'явився новий формат синглів - розміром 30 см (12 дюймів), що однак зберіг швидкість у 45 обертів. Розвинувшись завдяки музиці [[диско]], даний формат дозволив не тільки збільшити час звучання композиції, відповідаючи, таким чином, потребі в танцювальних міксах, але і значно поліпшити якість звуку (недолік колишніх, звичайних синглів, полягав у слабкому відтворенні низьких частот і зростанні рівня перекручування і перешкод при підвищенні гучності відтворення звуку). Такі сингли стали називатися ''дванадцятидюймовими'' чи ''максі-синглами'', щоб відрізнити їх від традиційних синглів (ті, у свою чергу, стали ''семидюймовими''). Максі-сингли одержали поширення в жанрах танцювальної електронної музики (диско, [[техно]], [[хаус]] і т.д.). Як правило, друга сторона таких синглів являла собою [[ремікс]] на головну композицію. Іноді на максі-синглі містилося по дві композиції на стороні. У 80-і рр. для безлічі виконавців танцювальної музики формат максі-синглів став основним, тому на звичайних синглах виходили лиш урізані версії пісень з максі-синглів, оскільки [[Радіостанція|радіостанції]] не могли собі дозволити програвати повністю довгі версії. В данийнаш час{{коли}} максі-сингли випускаються головним чином для [[Ді-джей|ді-джеїв]] дискотек. Найбільш продаваним синглом у даному форматі в історії звукозапису є «Blue Monday» групи [[New Order]] [[1983]] року (3 млн екз.).
 
=== Компакт-диски ===
=== Інші формати ===
 
Сингли також короткий час (у 1980-і рр.) виходили дуже обмеженим тиражем на [[компакт-касета]]х і лазерних дисках. В данийнаш час{{коли}} існують ''[[DVD]]-сингли'', головною відмінністю яких є наявність [[відеокліп]]у і поліпшена якість звучання.
 
== Сучасний стан ==
238 646

редагувань