Термометрія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: = Інтернет-ресурси = → = Посилання =
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Вторинні прилади: replaced: в даний час → в наш час{{коли}}
Рядок 33:
У діапазоні кріогенних (нижче 90 К) і наднизьких (нижче 1 К) температур, крім звичайних методів виміру температур, застосовуються специфічні — [[магнітна термометрія]] (діапазон 0,006-30 К; точність до 0,001 град); методи, засновані на температурній залежності [[ефект Мессбауера|ефекту Мессбауера]] і [[анізотропія|анізотропії]] g-випромінювання (нижче 1 К), термошумовий термометр з перетворювачем на [[ефект Джозефсона|ефекті Джозефсона]] (нижче 1 К). Особливою складністю термометрії в діапазоні наднизьких температур є здійснення теплового контакту між термометром і середовищем.
 
Для забезпечення єдності і точності температурних вимірів служить Державний еталон одиниці температури — [[кельвін]], що дозволяє в діапазоні 1,5-2800 К відтворювати Міжнародну практичну температурну шкалу (МПТШ) з найвищою досяжною в данийнаш час{{коли}} точністю. Шляхом порівняння з еталоном значення температур передаються зразковим приладам, по яких градуюються і перевіряються робочі прилади для вимірювання температури. Зразковими приладами є германієві (1,5 — 13,8 К) і платинові [13,8-903,9 К (630,7 ° С)] термометри опору, [[платинородій]] (90% Pt, 10% Rd) — платинова термопара (630,7-1064,4 ° С) і [[оптичний пірометр]] (вище 1064,4 ° С).