Норильськ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: vi:Norilsk |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Копалинні ресурси: replaced: в даний час → в наш час{{коли}} |
||
Рядок 58:
Про наявність в районі сучасного Норильська корисних копалини людям було відомо ще з бронзового віку: поблизу оз. [[Пясино(озеро)|Пясино]] виявлена стоянка людей бронзового віку, де знайдено примітивне устаткування для плавки і литва і сировину (кульки природної міді). У XVI—XVII століттях мідь норильських родовищ використовували жителі м. [[Мангазея|Мангазеї]]. Мангазея — місто, що було розташоване за Полярним колом на річці [[Таз (річка)|Таз]], статус міста це заполярне селище отримало у [[1603]] році. Мангазея була торговим і ремісничим центром, при розкопках Мангазєї в [[1972]]—[[1975]] роках професором М. І. Бєловим був виявлений обширний ливарний двір. У залишках мідних виробів, знайдених в Мангазеї, були присутні платиноїди, що говорить про те, що [[руда]] для плавки привозилася з норильських родовищ. Занепад Мангазеї в другій половині XVII століття пов'язаний з розпорядженням уряду царя Олексія Михайловича про заборону ходити в Мангазею морським шляхом. Цей захід уряду був викликаний побоюваннями за цілісність сибірських кордонів, оскільки [[Північний морський шлях]] привертав держави Західної Європи ([[Англія]], [[Нідерланди|Голандія]]) як можливий шлях в [[Індія|Індію]].
Морський шлях в Мангазею був закритий, на Ямальському волоці був поставлений стрілецький кордон. В кінці XIX століття купець Сотников зробив спробу виплавити мідь з норильської руди, зміг виплавити близько трьох тон чорнової міді, після чого побудована ним піч зруйнувалася через нерівномірне осідання [[вічна мерзлота|вічної мерзлоти]]. Подальше вивчення норильського району повязане з експедиціями Н. Н. Урванцева у [[1919]]—[[1926]] роках, що підтвердили наявність багатих родовищ кам'яного [[вугілля]] і поліметалевих руд в східних відрогах [[плато Путорана]]. У [[1921]] році під час експедиції Урванцева була побудована дерев'яна хата, що вважається першим будинком Норильська (будинок зберігся до сьогодення, тепер це музей «перший будинок Норильська»). У 1935 році силами в'язнів [[ГУЛАГ]]у почалося будівництво Норильського комбінату. У березні [[1939]] року на Малому металургійному заводі отриманий перший [[штейн (металургія)|штейн]], в червні 1939 року — перший [[Файнштейн (металургія)|файнштейн]], в [[1942]] році — перший нікель (анодний, катодний). До [[1951]] року селище Норильськ і проммайданчик Норильського комбінату розташовувалися біля північного підніжжя г. Шмідта, там, де Урванцевим був побудований перший будинок (Нульовий пікет); в
Віхою в подальшому розвитку норильського району стало відкриття у 1966 році Октябрського родовища мідно-нікелевих руд, розташованого в 40 кілометрах на північний схід від Норильська. Тоді ж було засновано місто гірників Талнах. Для обробки сировини нових родовищ на захід від Норильську на чималій відстані від міста був закладений і до 1981 р. побудований Надєждінський металургійний завод, а з ним - інше місто-супутник - Кайєркан, місто металургів.
| |||