Георгій Амартол: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: pt:Jorge Hamartolos |
Texnik (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 4:
== «Хроніка» ==
Головна праця Амартола — ''«Хроніка»'', завершена близько [[867]] р., охоплює період від «створення світу» до [[842]] року. Відомі два переклади на Русі — один давній, другий — XIII—XIV ст. У хроніці змішано історичні факти з вигадками, оповіданнями про [[Сивілла|Сивіллу]], царя [[Соломон]]а, царицю Южську. До XIV ст., за твердженням [[Возняк Михайло|М. Возняка]], хроніки [[Іван Малала|Малали]] і Гамартола були єдиним джерелом історичних відомостей.
Джерелами праці Амартола були біблійні книги, а також «Хроніка» [[Іван Малала|Iоанна Малали]], твори інших візантійських авторів. Інтерес автора зосереджений на богословських і церковно-історичних питаннях, характеристика подій дана з ортодоксально-церковних позицій. До народних рухів, зокрема до повстання [[Фома Слов'янин|Фоми Слов'янина]], Георгій Амартол ставиться вороже.<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/78589/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B9 Велика радянська енциклопедія]</ref>
«Хроніка» Амартола була продовжена Логофетом до 948. Автором її дехто вважає візантійського письменника Симеона Метафраст). Продовження написане в анекдотичному стилі як серія цікавих, часто авантюрних або навіть казкових оповідань, у центрі уваги — імператорський двір.
| |||