Неаполітанське королівство: відмінності між версіями

Території, що пізніше увійшли до складу Неаполітанського королівства, представляли собою до початку XI століття [[конгломерат]] розрізнених лангобардських князівств ([[Салерно (князівство)|Салерно]], [[Капуя (князівство)|Капуя]]), васальних стосовно дощодо [[Візантійська імперія|Візантії]] спадкових герцогств ([[Неаполь (герцогство)|Неаполь]], [[Амальфітанське герцогство|Амальфі]], [[Гаета]]) й областей, що безпосередньо входили до складу Візантії. Упродовж XI століття вся територія майбутнього королівства була завойована [[Нормани|норманами]], а в [[1130]] році стала частиною знову утвореного [[Сицилійське королівство|Сицилійського королівства]] [[Рожер II|Рожера II]], до складу якого територія майбутнього Неаполітанського королівства входила до [[1266]] року. Столицею королівства в цей період було місто [[Палермо]], вся політична історія держави була зосереджена, в основному, на Сицилії.