|
=Едикт "умиротворення і терпимості"=
Тексти, що склали Нантський Едикт були підписані з 3 по 30 квітня 1598 року.Раніше історики вважали, що Едикт був оголошений з замку бретонських герцогів в Нанті, але насправді, ця історична подія відбулася в маленькому будиночку розташованому коло замку. Цей будинок не зберігся : він був зруйнований під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
Нантський Едиктeдикт не був ні в якому разі "милостивим указом", прийнятим могутнім королем для своїх підданих, а навпаки, дипломатичною компромісною угодою, в якій кожна з сторін виборювала кожен пункт на користь свого власного табору. Нантський Едикт гарантує свободу совісті на території всього Французького королівства, він дозволяє свободу культу в населенних пунктах, в яких до 1597 року існували протестантські спільноти, а також в 3500 замках протестантського дворянства і в містах місцевого самоуправління.В деяких містах ([[Бордо]], [[Гренобль]], [[Кастр]]) були впроваджені суди, що складалися на половину з католиків, на половину з протестантів для гарантії справедливого суду над протестантами. В інших містах ([[Париж]], [[Руан]], [[Діжон]], [[Тулуза]], [[Ліон]] тощо), протестантський культ був заборонений, а в Сомюрі, Седані, Ла-Pошелі, Монпел'є[[Монпельє]], Монтобані був заборонений католицький культ.
Протестанти більше не будуть позбавлені своїх громадянских прав, будуть мати доступ до всіх державних посад, зможуть відкривати школи і академії. Фінансова дотація для пасторів в 45 000 екю буде виплачуватися щорічно королівською скарбницею.
Як гарантії їх майбутньої безпеки, 150 замків було передано в управління протестантам, серед них 51 фортеця : Ларошель[[Ла-Pошель]], [[Руаян]], Кон'якКоньяк, [[Монтобан]], [[Нім]], Монпел'є[[Монпельє]]. Була дозволена армія в 30000 солдат для захисту протестантських фортець.
Оголошення Едиктуeдикту викликало різні реакції. Радість, задоволення, але й обурення. Католицькі міста Париж, Ренн, Руан затвердили Нантський Едиктeдикт тільки через десять років і те, після загроз Генріха IV, а великий протестантський поет, соратник і особистий друг короля Агриппа д'Обіні назвав Едиктeдикт "жахливим указом".
=Нантський едикт в Європі 17го століття=
|
