Геологія Росії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shao (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shao (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 19:
Сіхоте-Алінська складчаста система обмежена Буреїнським та Ханкайським масивами і складається з декількох субмеридіональних зон, західні з яких накладені на докембрійську континентальну основу, а східні – на океанічну кору доверхньопермського віку. Мілководні кембрійські [[вапняк|вапняки]] відомі в західній зоні, по східній околиці якої в девоні заклався вулканічний пояс. Карбон і [[пермський період|перм]] представлені вапняками і [[вулканіти|вулканітами]]. Східні зони складені потужними товщами теригенно-туфогенно-кременистих геосинклінальних відкладів [[тріасовий період|тріасу]] і юри. Серед найбільш важливих відомі родовища [[руда|руд]] олова, золота, [[свинець|свинцю]], [[цинк|цинку]], ртуті.
Коряцька складчаста область поділяється на Тайгоносько-Західно-Коряцьку, Центральну і Східну складчасті системи дуже складної лускато-насувної і покривної будови. Розріз в західних зонах представлений товщею геосинклінальних кременисто-
Західно-Камчатська складчаста ларамійська система є теригенним геосинклінальним комплексом верхньої крейди, що наклався на ґраніто-ґнейсовий і сланцево-базитовий фундамент, а після складчастості виявився перекритим палеоген-неогеновими породами. У
[[Курильські острови|Курильська острівна дуга]], що складається з Великої і Малої гряд, нараховує 39 діючих вулканів, і складена крейдовими та четвертинними вулканогенно-осадовими і вулканогенними утвореннями. Дуга роздроблена системою молодих поперечних ґрабенів, а перед її фронтом, як і перед
Сахалінська кайнозойська складчаста область поділяється на Східну і Західну зони, розділені Центральносахалінським ґрабеном. З Північно-Сахалінською западиною пов'язані
==Див. також==
| |||