Новоград-Волинський укріпрайон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 24:
На першому етапі ([[1932]]—[[1933]]), згідно з існуючою тоді в [[Червона армія|Червоній армії]] концепцією застосування військ, основним засобом ураження противника вважалися кулеметні вогневі точки. Відповідно, в цей період бойова частина опорних пунктів являла собою кулеметні [[Дот|ДОТи]]. Для боротьби з бронецілями планувалося за необхідності використовувати [[Протитанкова гармата|протитанкові гармати]] з відкритих позицій.
Зразком фортифікаційного мистецтва того періоду є Гульська міна, більшість бойових споруд і підземних комунікацій якої збудовані в [[1932]]—[[1933]] роках. Бойова частина міни являла собою дво-трьохамбразурні кулеметні [[Дот|ДОТи]] для фронтального вогню і
Стрімкий розвиток військової техніки, в першу чергу [[Танкові війська|бронетанкових військ]] і [[Артилерія|артилерії]], зміни в тактиці застосування армій в 1930-х роках змусили в [[1937]]—[[1938]] роках розпочати модернізацію укріпрайонів. Широкомасштабні фортифікаційні роботи на Новоград-Волинському УР повторно розпочалися в [[1938]] році.
| |||