Мажордом: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Елвіс (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Мажордом''', '''Майордом''' ({{lang-la|major domus - старший по двору}}, {{lang-fr|maire du palais}}), або ''палатний [[мер]] -''старший сановник палацу часів [[Меровінги|Меровінгів]]. У зв'язку з ослабленням королівської влади [[Меровінги|династії Меровінгів]] в середині [[VII століття|VII ст.]] Починає набувати особливу силу посаду мажордома. Важко визначити первісне значення цієї посади.
Думка (Луден), що мажордоми завідували королівським майном, роздачею [[бенефіція|бенефіціїв]] та [[лен]]ів дружинникам
Найвірогідніше, що мажордом був виконувачем обов'язків колишнього [[сенешаль|сенешаля]], який завідував всіма королівськими чиновниками і палацовим господарством («міністр двору»). Поступово посада сенешаля отримала велике значення, і він став називатися majordomus regiae. Мажордом завідував вже не тільки придворною службою, але керував маєтками короля, зосереджував у своїх руках військову й адміністративну владу, виконував судові функції і став главою держави, усунувши королів. Перш залежала від короля посада мажордома стає приналежністю могутньої аристократії, що вибирає мажордома з свого середовища.
Переважання мажордоми отримали ще за [[Хлотар II|Хлотара II]] і особливо за його сина [[Дагоберт I|Дагоберта I]] (
У хроніках того часу була навіть формула: «''Regnante rege, gubernante majore domus''». [[Карл Мартелл]] став єдиним мажордомом і князем франків і навіть не вважав за потрібне заміщати померлого Меровінга новим королем. Його син [[Піпін Короткий]] ув'язнив у монастир останнього Меровінга, [[Хільдерік III|Хільдеріка III]] (751), був проголошений королем і помазаний папою [[Захарій (папа)|Захарієм]] на престол. З нього почалась династія [[Каролінги|Каролінгів]].
== Прислуга ==
Крім того,
== Література ==
* Schöne, «Die Amtsgewalt der fränkischen majores domus» ([[Брауншвейг]]);
* Waitz, «Deutsche Verfassungsgeschichte» (II т.);
* Fustel de Coulanges, «Histoire des institutions politiques de
* Lavisse, «Etudes sur
* Тьерри, «Réc. des temps Méroving.».
* [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона]]
|