Повітрянодесантна операція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м заміна категорії за допомогою AWB
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Пові́тряно-деса́нтна опера́ція''' — це узгоджені, взаємозв'язані єдиним замислом і планом дії [[ЗВійськове з'єднання|з'єднань]] і [[Частина військова|частин]] [[повітряно-десантні війська|повітряно-десантних військ]], [[Авіація|авіації]] і інших сил з перекидання, висадки і рішення бойових завдань в тилу [[противник]]а з метою досягнення оперативних або оперативно-стратегічних цілей.
 
''Основними показниками повітряно-десантної операції є'':
Рядок 55:
== Проведення повітряно-десантної операції ==
 
Звичайно десантування військ здійснюється двома [[Ешелон (військова справа)|ешелонами]]. Перший ешелон (іноді його називають штурмовим) включає [[Військове з'єднання|з'єднання]] й частини, які десантуються парашутним способом, а другий складається із з'єднань (частин), а також важкої [[Бойова техніка|бойової техніки]] штурмового ешелону, десантується посадочним способом. Крім того, для виконання завдань з тилового забезпечення операції створюється тиловий ешелон, що залишається у вихідному районі в плині всієї повітряно-десантної операції.
 
Час десантування визначається з урахуванням угруповання й характеру дій противника в районі викидання, погоди, умов видимості, можливостей прикриття десанту в польоті й при викиданні. У Другої світової війни політ військово-транспортної авіації найчастіше проводився зі змінним профілем: над своєю територією - на більших, над територією противника - на середніх і малих висотах. Висота викидання військ була в межах 300-1000 м. У післявоєнний час проявляється тенденція до її зменшення, для того щоб скоротити час перебування десантників у повітрі й досягти більшої раптовості й купчастості приземлення підрозділів. Скорочується й загальна тривалість викидання повітряних десантів.