[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{disambig}}
'''Серет''' (''Siret''), м. на півд. Буковині, над р. Серетом у Сучавському пов. Румунії, положене на укр.-рум. етнічному пограниччі; 6 200 меш. (1965). С. — одна з найстаріших осель Буковини з слідами заселення з неоліту і трипільської доби; вперше згадується як м. 1334. у 1365-88 — столиця Молдавії, 1370-1435 — кат. єпископства. За Австрії (1774 — 1918) поз. м. з низкою укр. установ (філії «Руської Бесіди» і «Укр. Школи»; укр. бурса тощо). За переписом 1910 в Серетському пов. жило 26 800 (41,8%) українців, румунів 19200 (29,4%). Серетський пов. поділено поміж УССР (Чернівецька обл.) і Румунією. Тепер у рум. частині є 14 укр. сіл. У 1950-их pp. у гімназії і пед. школі в С. діяли паралельні класи з укр. мовою навчання. Пам'ятки архітектури: церква св. Трійці з 1358, св. Івана з 1377 та ін.
 
 
* [[Серет (притока Дністра)]] - ліва подільська притока [[Дністер|Дністра]]
 
* [[Серет (притока Дунаю)]] - ліва притока [[Дунай|Дунаю]]
 
* [[Серет (Сучавський повіт)]] - місто на південній Буковині, [[Румунія]]
 
 
 
'''Серет''', ''Сірет'', ліва подільська притока Дністра; довж. 242 км, сточище — 3900 км2. Шир. річища в гор. течії 4 — 10 м, у нижній — 25 — 50 м.; у дол. течії С. пливе глибоким, вузьким яром. Над С. — м. Тернопіль, Чортків. Влітку 1916 бої між австр.-угор.-нім. і рос. військом.
 
 
 
 
 
 
'''Серет''', ''Сірет'', ліва притока Дунаю; поч. бере в Буковинських Карпатах, далі протікає Молд. височиною; довж. 740 км, сточище — 43 960 км2. В гор. частині тече на території УССР (115 км), далі — Румунії. Гол. притоки на укр. території: Сучава і Молдава. Живлення снігове і дощове, льодостан з грудня до березня; повені на весні, влітку — дощові паводки. Використовується для лісосплаву, у пониззі — судноплавний. Над. С. — м. Серет.
 
{{TODO}}
 
===Література===
 
* [[Енциклопедія українознавства]]
 
 
 
[[Категорія:Статті які слід доробити]] [[Категорія:Stub]]
 
[[Категорія:Міста Румунії]]