Українська мова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Морфологія: Господи прости
м →‎Орфоепія: оформлення
Рядок 455:
{{Main|Орфоепія української мови}}
* Голосні звуки в українській літературній мові під наголосом вимовляються чітко, виразно: [нака́з] ([[Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення|ɑ]]), [го́рдість] ([[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення|ɔ]]), [у́сно] ([[Огублений голосний заднього ряду високого піднесення|u]]), [се́ла] ([[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення|ɛ]]), [кри́ца] ([[Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення|ɪ]]), [лі́вий] ([[Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення|i]]). Для літературної мови характерна також чітка вимова [а], [у], [і], [о] в ненаголошених складах: [малина], [кувати], [пішоў], [молоко].
* У ненаголошених складах [е] вимовляється з наближенням до [и], а [и] звучить подібно до [е]. Наприклад: [сеилосе<sup>и</sup>ло], [теичете<sup>и</sup>че], [диевисди<sup>е</sup>вис']. Проте залежно від місця в слові, від характеру сусідніх звуків наближення [е] до [и] та [и] до [е] не завжди однакове. Перед складом з наголошеним [е] голосний [й] вимовляється як [еи], a голосний [е] перед складом із наголошеним [і] звучить як [иі]: [теихен'кий], [миін'і]. Ненаголошений [и] перед наступним [й] вимовляється виразно [добрий], [чеирвоний].
* [[Дзвінкий приголосний|Дзвінкі приголосні]] [дж], [дз], [дз'] в українській літературній мові вимовляються як один звук, що відрізняє їх від вимови звукосполучень [д] + [ж], [д] + [з], [д] + [з'].
* [[Шиплячий приголосний|Шиплячі приголосні]] [ж], [ч], [ш], [дж] перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] та перед приголосними вимовляються в українській літературній мові твердо.