Українська мова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Морфологія: Господи прости
Рядок 619:
За значенням і граматичними ознаками '''займенники''' в українській мові поділяються на три групи: ті, що співвідносяться з іменниками (я, ти, вона, дехто, абищо, і&nbsp;т.&nbsp;д.), ті, що співвідносяться з прикметниками (твій, ваш, чийсь, нічий, і&nbsp;т.&nbsp;д.), ті, що співвідносяться з числівниками (скільки, стільки, казна-скільки, ніскільки і&nbsp;т.&nbsp;д.). За значенням займенники поділяються на розряди: особові (я, він), зворотні (себе), вказівні (той, цей), означальні (весь, всякий, кожен), питальні (хто?, що? котрий?), питально-відносні (хто, що, який, котрий), неозначені (декотрий, абихто, що-небудь), заперечні (ніхто, ніякий, ніскільки)<ref>Матвіяс І.&nbsp;Г.&nbsp;Синтаксис займенників в українській мові.&nbsp;— К., 1962.</ref><ref>Ожоган В. Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови.&nbsp;— К., 1997.</ref>.
 
'''Дієслово''' має 4 часи: теперішній (''читає''), минулий (''читав''), майбутній, який має три форми: просту ''прочитає'', складну ''читатиме'' і складену ''буде читати'' та давньомунилийдавньоминулий (''був читав''). Усі дієслова поділяються на два види&nbsp;— доконаний і недоконаний. Щоб передати завершеність дії, слід уживати дієслова доконаного виду&nbsp;— наприклад, замість ''писати''&nbsp;— ''написати''. У теперішньому та майбутньому часі дієслова відмінюються за особою та числом. У минулому часі дієслово не має характеристики особи, натомість має характеристику роду<ref>Русанівський В.&nbsp;М.&nbsp;Дієслово // Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В.&nbsp;М.&nbsp;Граматика української мови: Морфологія.&nbsp;— К.: Либідь, 2003</ref>. До дієслова також традицйно зараховують [[дієприкметник]]<ref>Гнатюк Г.&nbsp;М.&nbsp;Дієприкметник у сучасній українській літературній мові.&nbsp;— К., 1982</ref> та [[дієприслівник]].
 
=== Синтаксис ===