Братські школи: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zaza (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Zaza (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''БРÁТСЬКІ ШКÓЛИ''' – навчальні заклади на Україні у 16-18 ст., які організовувалися при [[Братства|братствах]] – громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православ’я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (ієзуїтських) і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське братство у Львові 1586 р. За її зразком постало чимало Б.Ш. по різних містах України: в Перемишлі (1592 р.), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарному, Ярославі, Холмі, Красноставі, Замості (1606 р.), Любліні, Більському, Бересті, Володаві, Пінську, Києві (1615 р.), Стрятині, Вінниці, Немирові, Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Луцьку (1620 р.), Володимирі-Волинському, Дубно, Крем’янці, а також в Білорусі. В І-й пол. 17 ст. створені були Б.Ш. й по деяких селах. Найважливішими серед Б.Ш. були [[Львівська братська школа|Львівська]] і [[Київська братська школа|Київська]]. Спочатку Б.Ш. мали характер греко-слов’янських із слов’янською мовою викладання, друге місце займала грецька мова (Б.Ш. називали також грецькими). Вивчалася також тодішня руська (українська) мова. Пізніше Б.Ш. наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл (з латинською головною мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість Б.Ш. відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (церковні співи). В деяких Б.Ш. викладали православне богослів’я і знайомили (з полемічною метою) з католицьким богослів’ям. Б.Ш. були доступні для різних прошарків суспільності. Учнів вирізняли (передні місця в класах) не за походженням, а за успіхами (на відміну від ієзуїтських шкіл). В школах була сувора дисципліна (включно до тілесних кар). Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї педагогічної підготовки. Б.Ш. багато зробили для поширення релігійної та національної свідомості і розвитку української культури, зокрема друкуванням підручників, особливо для вивчення мов.
 
Навчання грамоти ділилося на три етапи: вивчення азбуки, робота з часословом і псалтирем. Кожен завершувався принесенням учнями в школу для вчителя горшків каші. В цей день занять у школі не було, діти повторяли лише "зади", тобто вивчене в минулому. Учитель і школярі приступали до спільної трапези. Оскільки учні в різний час завершували вивчення азбуки, часослова, псалтиря, такі обіди траплялися не так уже й рідко. Закінчивши їжу, учні виносили горня на подвір’я і розбивали його. Етнограф та історик М.Сумцов, котрий досліджував виникнення цього звичаю, писав, що він є відгуком далеких часів, коли східні слов’яни приносили кашу богам землеробства. Горшками після жертвоприношення не користувалися, бо вважали смертних людей недостойними брати до вжитку священний посуд.
 
У [[Львівська братська школа|Львівській Б.Ш.братській школі]] працювали такі видатні вчені, як [[Зизаній Лаврентій|Лаврентій]] та [[Зизаній Стефан|Стефан Зизанії]], [[Борецький Іов|І.Борецький]] та інші. Значну підтримку надавав школі гетьман [[Сагайдачний|П.Сагайдачний]]. [[Київська братська школа|Київську Б.Ш.братську школу]] створили 1615 р. за зразком статуту Львівської. У школі викладали видатні вчені 17 ст. [[Борецький Іов|Йов Борецький]], [[Смотрицький Мелетій|Мелетій Смотрицький]], [[Сакович Касіян|Касіян Сакович]], Захарія Копистенський. Восени 1631 р. виникла Лаврська школа, заснована [[Могила Петро Симеонович|П.Могилою]]. Тут на вищому рівні вивчали граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. У 1632 р. внаслідок об’єднання з Лаврською школою утворилася Києво-Могилянська колегія (пізніше – академія).
 
Під впливом братств виникають також парафіяльні школи при церквах і монастирях. Все це сприяло поширенню освіти серед широких верств населення. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку з цим: "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти". Чеський педагог [[Ян Амос Коменський|Ян Амос Коменський]] чимало використав з практики Б.Ш. для своєї "Великої дидактики". В несприятливих політичних умовах Б.Ш. в кінці 17 та у 18 ст. занепали.