Еліпс (мова): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dgri (обговорення | внесок)
Dgri (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
Еліпсис може бути механізмом утворення нових лексичних одиниць, наприклад, «''пропозиція''» у значенні «''пропозиція одружитися''».
 
У літературі еліпсЕліпс(ис) -як [[стилістичні фігури|стилістична фігура]], щоу літературі полягає в опущенні певного члена речення чи словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення.<br/>Вживається задля досягнення динамічності і стислості вираження думки та напруженості дії, відрізняючись цим від обірваної фрази ([[апосіопеза|апосіопези]]), власне, вмовчування. Відомий приклад еліпсу — рядки з [[поема|поеми]] [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]] «Перебендя», де пропущено додаток: «Орлом сизокрилим літає, ширяє, / Аж небо блакитне широкими (крилами) б'є».<br/>Та найчастіше в еліптичних конструкціях випадає присудок:<br/>
:(…) Одна нога в стременах…<br/>
:Сніги. Вітри. Зима.<br/>
Рядок 14:
::::Мрець…<br/>
У наведеному уривку з [[вірш]]а [[Фальківський|Д. Фальківського]] «Одна нога в стременах», де розкривається неприхована правда про антилюдську громадянську війну, еліпс посилює переживання зображеної тут трагедії.
 
Еліпсисом або еліпсом також називають прийом побудови оповіді у літературі, драматургії, киномистецтві тощо, коли у сюжетній послідовності певні події та проміжки часу оминаються, і читач або глядач має здогадуватись про те, що залишилося "за кадром".
 
==Література==