Конституційний Суд України: відмінності між версіями

В Україні за часів радянської доби [[Конституція УРСР|Конституцією УРСР]] [[1978]] року був передбачений [[Комітет конституційного нагляду]]. Проте робота цього органу була неефективною, оскільки він існував як «додаток» до [[Верховна Рада УРСР|з'їзду народних депутатів УРСР]], а після змін республіканської Конституції ([[1989]]) взагалі не був сформований. Натомість, після змін Конституції [[1990]] року, було передбачено формування нового органу правового захисту Конституції — Конституційного Суду УРСР. Члени суду повиннімали були обиратисьобиратися Верховною Радою УРСР, але цей орган так і не був сформований.

Вже після здобуття Україною незалежності, [[3 червня]] [[1992]] року [[Верховна Рада України]] прийнялаухвалила законЗакон України «Про Конституційний Суд України», котрийщо визначав порядок формування та функції цього органу.

У період [[1992]] - [[1996]] років робота суду була малоефективною: Верховна Рада призначила лише Голову Конституційного Суду ([[Юзьков Леонід Петрович|Леоніда Юзькова]]), спроби обрати заступника Голови та решту суддів виявились безрезультатними. Тому ув цей період охорону Конституції здійснювали Президент та Верховна Рада України.

ПрийняттямУхваленням чинної Конституції ([[28 червня]] [[1996]]), а також законуЗакону України «Про Конституційний Суд України» ([[16 жовтня]] [[1996]]) було чітко визначено систему захисту конституції та початок реальної діяльності Конституційного Суду.