Копитман Марк Рувімович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
OlegB (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
== Біографія ==
=== В Радянському Союзі ===
Марк Копитман народився [[6 грудня]] [[1929]] року в Кам'
З ранніх творів Копитмана виділяються симфонічна поема «Перекази старої фортеці» (1954), симфонія в 4-х частинах (1956), «Пісні про ув'язнення та боротьби» на вірші [[Гильен Ніколас|Ніколаса Гильена]] ([[1957]]), хоровий цикл «За даллю даль» на вірші [[Твардовський Олександр Трифонович|Олександра Твардовського]] (1960), цикл дитячих пісень (1959—1964), вокальний цикл на вірші [[Капутікян Сільва Барунаковна|Сільви Капутікян]] «Пісні важкою любові» (1964), п'єси для квартету на основі [[Буковина|буковинського
За роки життя в [[Кишинів|Кишиневі]] [[молдавська мова|молдавською мовою]] Копитманом були створені ораторія «Пісні Кодр» на слова [[Телеуке Віктор Гаврилович|Віктора Телеуке]] (1965), хорова композиція «Сорок років» на слова Віктора Телеуке для змішаного хору (1964), опера «Каса маре» (''вітальня'') у двох актах для солістів, хору і оркестру на лібрето Віктора Телеуке за п'єсою [[Друце Іон|Іона Друце]] (1966—1968, перероблена у вигляді двох сюїт з опери в [[1980]] та [[ 1999]]), хорова композиція «Десять молдавських народних пісень» (1966—1972). [[1972]] року написав симфонічну поему Soare куб dinţi (Соар ку Дінця) на вірші [[молдавська мова | молдавського]] поета Міхая Чиботару, яку він переробив вже в Ізраїлі [[1994]] року. За мотивами [[молдавани|молдавської]] народної музики створені «Шість молдавських мелодій» (1965). У 1964—1965 роках був написаний «Другий квартет» на [[єврей]]ську тематику пам'яті батька, в 1968, 1981 і 1992 роках перероблений для віолончелі та струнного оркестру під назвою «[[Кадиш]]» (поминальна молитва), синфонієта і концертино
З кінця 1960-х років Копитман почав поєднувати традиційні елементи з авангардистськими засобами композиції (алеаторику, сонористику), що знайшло відображення вже в його «Концерті» (1970) і «Незакінчені віршах» (1969) на тексти поетів, що загинули на війні, — [[Геловані Мірза Гедеонович|Мірзи Геловані]], [[Занадворов Владислав Леонідович|Владислава Занадворова]], [[Калоєв Хазбі ОЛександрович|Хазбі Калоєва]] і [[Майоров Микола ПЕтрович|Миколи Майорова]].
У ці роки [[російська мова|російською мовою]] були видані теоретичні роботи Копитмана:
* «Про канонічні імітації» («Радянська музика», 2, 1958),
* «Множинні канони і канонічні послідовності» (Питання музикознавства, 3, 1961),
* «Симфонічна музика» (у збірнику «Нариси з історії казахської музики», 1962),
* «Теоретичні роботи С. С. Богатирьова» ([[Москва]], 1972),
* підручник «Хорова композиція» (Москва: Радянський композитор, 1965),
* книги «Музичні форми і жанри» ([[Алма-Ата]], 1959), «Про поліфонію» (Москва: Радянський композитор, 1961), «Хорове письмо» (Москва, 1971).
=== В Ізраїлі ===
|