Теорія машин і механізмів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: ky:Машина жана механизмдер теориясы |
Shkod (обговорення | внесок) |
||
Рядок 13:
У цей період розвиваються розділи теорії механізмів і машин, присвячені кінематичній геометрії механізмів (Саварі, Шаль, Олів'є), кінетостатиці ([[Гаспар-Гюстав Коріоліс|Г.Коріоліс]]), розрахункам маховиків ([[Жан-Віктор Понселе|Ж.В.Понселе]]), класифікації механізмів за функцією перетворення руху (Г.Монж) та ін. Публікуються перші наукові монографії з механіки машин (Р.Вілліс, А.Бориньї), читаються перші курси лекцій з ТММ та друкуються перші підручники (О.Бетанкур, Д.С.Чижов, Ю.Вейсбах).
У другій половині XIX ст. публікуються роботи видатного німецького вченого [[Франц Рьоло|Ф. Рьоло]]. У своїх працях він вводить важливі в теорії механізмів поняття [[кінематична пара|кінематичної пари]], [[кінематичний ланцюг|кінематичного ланцюга]] і [[принципова кінематична схема|кінематичної схеми]].
Значний вклад у загальну теорію механізмів і машин внесли вчені: І.О. Вишнеградський (1831-1895), основоположник теорії автоматичного регулювання, створив Петербурзьку школу конструювання машин; [[Жуковський Микола Єгорович|М.Є.Жуковський]] (1847-1921), вніс значний вклад в динаміку машин , теорію регулювання машин; Л.В.Ассур (1878-1920), дав загальні принципи будови існуючих і створення нових механізмів; [[Артоболевський Іван Іванович|І.І.Артоболевський]] (1905-1977), став організатором сучасної школи ТММ, написав праці із структури, кінематики і динаміки машин, теорії машин-автоматів, написав низку навчальних посібників.
| |||