Битва під Лоєвом (1649): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kornq (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Kornq (обговорення | внесок)
м вікіфікація
Рядок 10:
|combatant2=[[Зображення:Herb_Viyska_Zaporozkogo_(Alex_K).svg|center|40px]]<div style='text-align: center;'>[[Військо Запорозьке]]</div>
|commander2=[[Файл:Herb Krzyczewski mały.png|30px]] [[Михайло Кричевський]]†<br>[[Пободайло Степан]]<br>[[Мартин Небаба]]
|commander1=[[Зображення:Herb Trąby mały.png|32px]] [[Януш Радзивілл (1612—1655)|Януш Радзивілл]]<br/>[[Файл:Herb Slepowron mały.png|32px]] [[Вінцент Корвін-ГонсевскійГосевський]]
|strength1=~6,000<ref>[http://rzecz-pospolita.com/lojow0.php3 ŁOJÓW, Rzecz-pospolita]</ref>
|strength2=~17,000
Рядок 18:
'''Би́тва під Лоєвом''' ([[11 липня]] [[1649]]) – одна з битв у ході [[Хмельниччина|Визвольної війни українського народу]], в ході якої козацькі полки зупинили на [[Полісся|Поліссі]] війська литовського великого гетьмана [[Януш Радзивілл (1612—1655)|Януша Радзівілла]], які одночасно з наступом польських військ на [[Волинь]] прагнули оволодіти [[Києв]]ом.
== Передумови ==
У квітні [[1649]] р. у ході очищення українських земель від іноземного панування і формування території [[козацька держава|козацької держави]] сіверський [[полковник]] [[Мартин Небаба]] зайняв [[Гомель]], а чернігівський полковник [[Пободайло Степан|Степан Пободайло]] — [[Любеч]] і [[Лоїв]]. З кінця травня литовські війська різко активізували бойові операції в [[Білорусь|Білорусі]] проти повстанців і козацьких загонів. Наприкінці червня у зв'язку з наближенням вирішальних подій, які призвели до [[Зборівська битва|битви під Зборовом]], [[Радзивілл Януш|Я. Радзивілл]] iз [[Вінцент Корвін-ГонсевскійГосевський|Вінцентом Корвіном-ГонсевскимГосевским]] отримав наказ вдарити на [[Київ]]. У червні 1649 р. Я. Радзивілл зосередив своє військо чисельністю 7.301 осіб (822 [[Гусари (рід кавалерії)|гусара]], 1660 [[драгун]]ів, 2009 панцерних козаків, 15010 німецької піхоти і 700 гайдуків) у районі [[Річиця|Річиці]] і звідси, як з базового табору, розпочав бойові дії проти сотень [[Чернігівський полк|Чернігівського]] і Сіверського козацьких полків, а також селянських повстанських загонів, що діяли на правобережній Білорусі.
 
[[Богдан Хмельницький]] направив сюди київського полковника [[Кричевський Михайло Станіслав|Михайла Кричевського]] з завданням не допустити прориву литовців в Україну і їхнього виходу в тил українського війська. Для воєнних дій проти литовського війська у районі [[Чорнобиль|Чорнобиля]] зосередилися [[Київський полк|Київський]], [[Овруцький полк|Овруцький]] і Любартовський полки; [[наказний гетьман|наказним гетьманом]] цього війська був призначений київський полковник М. Кричевський; йому були підпорядковані також Чернігівський і Сіверський полки. Переправившись через [[Прип'ять (ріка)|Прип'ять]] неподалік [[Мозир]]я, М. Кричевський рушив на північ в напрямку до литовського війська. У районі [[Лоєв]]а знаходилась переправа через [[Дніпро]]. З лівого берега її прикривав Чернігівський полк (5 тис. чол.) на чолі з [[Пободайло Степан|С. Пободайлом]].