Гі Молле: відмінності між версіями

Висловлюючи протест проти соціально-економічної політики першого уряду [[П'ята французька республіка|П'ятої республіки]] Дебре, СФІОГі оголосилаМолле оголосив про вихід з коаліції та перехід СФІО до конструктивної опозиції<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 318.</ref>.

Після референдуму та виборів серед соціалістів виділяються дві течії. Одна частина СФІО, зокрема її генеральний секретар Гі Молле, висловлюваласьпочав висловлюватись за співпрацювідновлення співпраці з комуністами. Влітку 1963 р. на LIV з'їзді Соціалістичної партії було оголошено, що ця сила не виключає можливості "застосування з метою захисту спільних з Комуністичною партією дій"<ref>Варфоломеева Р. С. Борьба Французской коммунистической партии за мир, демократию, социализм. 1945-1970 гг. – М., 1972. – С. 108.</ref>.

Інші представники соціалістів, найбільш значною фігурою серед яких був мер [[Марсель|Марселя]] Гастон Деффер, пропонували відродити союз СФІО, МРП та радикалів. Його проект викликав незадоволення в Гі Молле, якого непокоїла можливість розчинення Соціалістичної партії у складі широкої коаліції. З іншого боку, МРП вимагала, щоб зі статуту коаліції було прибрано згадки щодо "світської школи" та "соціалізму", що було неприйнятно для соціалістів. Переговори зайшли у глухий кут, внаслідок чого було вирішено об'єднати зусилля із радикалами та Конвентом республіканських інститутів. Гі Молле доклав значних зусиль для консолідації лівих сил. Внаслідок цього, 9 вересня 1965 р. ці силибула сформувалисформована ФедераціюФедерація демократичних та соціалістичних лівих сил (ФДСЛС), яка вирішила підтримати на наступних президентських виборах кандидатуру лідера Конвента Франсуа Міттерана<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 340.</ref>.

ПісляПоразка [[Травневітравневих заворушеннязаворушень 1968|травневиху подійФранції 1968 р.]], колипризвела лідеридо розпаду ФДСЛС. Міттеран та Мендес-Франс здійснили декілька помилкових кроківЦе, якіа можнатакож булорізке розцінитипадіння як спробу захопити владу, впливпопулярності лівоцентристських сил значнопризвело впав. На президентських виборах 1969 р., що відбулись післядо відставки деГі Голля,Молле кандидатз відпосади соціалістівгенерального –секретаря ГастонСФІО Дефферв –листопаді отримав1968 лише 5% голосівр<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 357.</ref>.