|
'''Зачарована Десна''' — [[автобіографія|автобіографічний]] твір, спогади [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]] про [[дитинство]], перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війну й спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».
План кіноповісті «Зачарована Десна»
1. Город
2. Хата
3. Смерть братів
4. Смерть баби
5. Повінь
6. Сінокіс
7. Коні
8. До школи
Визначення теми, ідеї, проблем, жанру «Зачарованої Десни».
Тема: сповнена радощів і смутку щира сповідь письменника про своє дитинство, про кровний зв’язок з народом і рідною землею.
Ідея: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою та щасливою, не забувати, якого ти кореня і що тобі дав твій народ, батьки, щоб ти став їх гідним сином. Якщо брати в широкому плані, то прочитується й ідея вічності життя, вічності людського роду й народу, який нетлінним пройшов через страхітливі випробування далекого й не дуже далекого минулого. Донесення думки, що дитинство – це найщасливіша пора життя людини, утвердження думки про необхідність добра і краси.
Проблеми:
1) Гармонії людини і природи;
2) Взаємовідносини в сім’ї;
3) Народної творчості;
4) Сімейних традицій;
5) Освіти;
6) Долі українського народу;
7) Добра і краси.
Особливості:
1) Твір автобіографічний;
2) Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко;
3) Це кіноповість.
Розповідь має двоплановий характер.
1) Це своєрідне поетичне відтворення світу в дитячі свідомості;
2) Філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл людського буття, роль дитинства у формування особистості.
Письменник прагне показати межу між добром і злом, красивим і потворним, велич духовних можливостей простої людини і тягар трагічних випробувань, що випадає завжди чомусь на її долю.
== Всі ми родом з [[дитинство|дитинства]].==
| 