Вакаров Дмитро Онуфрійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
| псевдонім = Діма, Явір
| зображення = Вакаров Дмитро Онуфрійович.jpg
| розмір_зображення =
| дата_народження = {{ДН|3|11|1920}}
| місце_народження
| дата_смерті
| місце_смерті
| поховання
| громадянство
| нагороди ={{Медаль «За бойові заслуги»}}
| національність
}}
'''Дмитро Онуфрійович Вакаров''' (літературні [[псевдонім]]и: Діма, Явір; [[3 листопада]] [[1920]], [[Іза]]
== З біографії ==
Народився [[3 листопада]] [[1920]] року в селі [[Іза|Ізі]] (тепер [[Хустський район|Хустського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]) в селянській родині. У [[1933]]—[[1936]] та [[1939]]—[[1941]] роках навчався у Хустській, а в [[1936]]—[[1939]] роках у Празькій гімназіях.
В [[1940]] році його [[вірш]]і з'явилися в пресі. Писав [[російська мова|російською мовою]]. У [[1941]]—[[1944]] роках вивчав російську словесність у [[Будапештський університет|Будапештському університеті]]. Брав участь у роботі антифашистського підпілля: у березні [[1944]] року його заарештовано за зв'язок з підпіллям і кинуто до в'язниці. Значну частину його рукописів конфісковано. У квітні 1944 року був засуджений на довічну [[каторга|каторгу]], а в листопаді 1944 року перевезений до [[Німеччина|Німеччини]]. Був в'язнем концтабору [[Дахау (концтабір)|Дахау]], потім Нацвайлера, де [[7 березня]] [[1945]] року і загинув. Похований на кладовищі Честі у [[Шемберг|Шемберзі]] (Німеччина).
Д. Вакаров нагороджений [[Медаль «За бойові заслуги»|медаллю «За бойові заслуги»]] і посмертно прийнятий до [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] було виявлено та зібрано його літературну спадщину.
== Творчість ==
У поезіях Дмитро Вакаров оспівував красу рідного краю, свідчив про тяжку долю його мешканців, закликав до боротьби проти гітлерівських окупантів, за возз'єднання Закарпаття з усією Україною. У доробку поета є також [[нарис]]и, [[оповідання]], [[фейлетон]]и.
Перша збірка поезій — «Избранные стихи» ([[Ужгород]], 1955). Найповніше видання творів — «Сочинения» (Ужгород, 1986).
== Пам'ять ==
[[Файл:Vakarov Dmitry.jpg|міні|ліворуч|
В Ізі та Хусті встановлено пам'ятники поету-антіфашйсту. Його ім'ям названі вулиці ряду міст Закарпаття, бібліотеки, літоб'єднання, піонерські дружини. У 1966 році Закарпатський обком ЛКСМУ заснував премію імені Дмитра Вакарова<ref>[http://rpu.far.ru/index.php?page=vakarov Російські поети України]</ref>.
Іменем Дмитра Вакарова названа площа в [[Хуст]]і перед колишнім будинком російської гімназії, де він навчався. В рідному селі поета відкрито його музей, встановлено [[пам'ятник]].▼
▲Іменем Дмитра Вакарова названа площа в [[Хуст]]і перед колишнім будинком російської гімназії, де він навчався. В рідному селі поета відкрито його музей
==Література==▼
== Примітки ==
{{reflist}}
▲== Література ==
* Чендей І. Коли на ранок благословлялося. Ужгород, 1967;
* Стельмах М. Слово о поэте. В кн.: Вакаров Д. Избранное. Ужгород, 1970;
* Я навіки прийшов у життя. Ужгород, 1975;
* 22
[[Категорія:Уродженці Хустського району]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:В'язні концентраційних таборів]]
[[Категорія:Члени Спілки письменників СРСР]]
[[ru:Вакаров, Дмитрий Онуфриевич]]
|