Гуґо фон Гофмансталь: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
Походив з заможної дворянської родини, по батькові — італійського походження. Блискучий гімназист, поліглот і книжник, дебютував віршами в [[1890]] році. Тоді ж познайомився з [[Артур Шніцлер|Артуром Шніцлером]], в [[1891]] — з [[Генрік Ібсен|Генріком Ібсеном]] і [[Стефан Георге|Стефаном Георге]], до літературної групи якого — «[[Листки мистецтва]]», Гофмансталь приєднався відразу після знайомства. На сторінках журналу пропагував ідею ''мистецтва заради мистецтва''.
 
Багато подорожував по ЄвропіЄвропою, найчастіше — на велосипеді. Вивчав право і романську філологію ([[1895]]—[[1898]]) в [[Віденський університет|Віденському університеті]], разом зі Шніцлером входивналежав до столичної літературної групи ''[[Молодий Відень]]'' (створена у [[1890]] році). У [[1898]] році познайомився з [[Ріхард Штраус|Ріхардом Штраусом]], для якого написав кілька оперних лібрето («Кавалер троянди», [[1911]]; «Аріадна на Наксосі», [[1913]]; «[[Жінка без тіні]]», [[1919]], та інші), в [[1899]] — з [[Рільке]], в [[1902]] — з [[Касснер Рудольф|Рудольфом Касснером]]. Автор сценічних обробок трагедій [[Софокл]]а, [[Евріпід]]а, драм [[Педро Кальдерон де ла Барка|Кальдерона]], комедій [[Мольєр]]а, багато років співпрацював з режисером Максом [[Рейнхардт Макс|Рейнхардтом]].
 
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив по у [[інтендант]]ському відомствувідомстві. Згодом займався журналістикою.
 
Через два дні після самогубства старшого сина Гофмансталь помер у своїй приміській садибі від крововиливу в мозок.