Хмари (п'єса): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
U-Bot (обговорення | внесок) м replace [[Category: with [[Категорія: |
U-Bot (обговорення | внесок) м autowikify |
||
Рядок 1:
'''"ХМАРИ"''', п’єса [[Арістофан|Арістофана]]. Поставлена на Великих Діонісіях [[423 р. до н. е.]], комедія здобула третє місце. Першу нагороду було присуджено тоді комедіографові [[Кратін|Кратіну]] за п'єсу «Пляшка», другу — [[Аміасій|Аміпсію]], авторові комедії «Кони». Пізніше [[Арістофан]] пробував переробити «Хмари», проте не завершив до кінця роботи.
Хмари провалилися на першому показі, і той варіант п'єси, який ми маємо, є новою її редакцією, що, очевидно, так і не побачила сцени і, імовірно, навіть не була завершена. Карикатура на [[Сократ|Сократа]], що представляє його натурфілософом і [[софісти|софістом]], досить далека від істини, а майже трагічний фінал здається не занадто вдалою заміною (з театральної точки зору) традиційного свята. Однак у п'єсі є чудові ліричні рядки, а оцінки героями сучасної їм освіти становлять значний історичний інтерес.
Рядок 6:
===Сюжет===
Стрепсіад, літній хлібороб, весь у боргах через марнотратність свого сина Фідіппіда, вирішує послати юнака до [[Сократ|Сократа]], щоб той навчив його софістичному мистецтву "неправдивих промов", що допомагають виплутатися з будь-яких ускладнень. Але Фідіппід не бажає про це і чути, і тоді Стрепсіад сам відправляється до школи, де знайомиться з усіма "новинками" науки і філософії. Однак Стрепсіада виганяють зі школи за тупість, і Фідіппіду все-таки доводиться піти туди самому. Покладаючись на Фідіппіда, озброєного "неправдивими промовами", Стрепсіад вирішує приголомшити своїх кредиторів водоспадом слів, а іноді вдається до кулаків. Торжество його триває недовго, оскільки незабаром Фідіппід починає поколачувати батьків, за допомогою "неправдивих промов" доводячи, що має повне на це право. З відчаю Стрепсіад виганяє сина з будинку і спалює вщент "мислильню" Сократа. Хор Хмар, що уособлює натуралістичну теологію і неясні теорії, спочатку підбадьорює Стрепсіада в його починаннях, але потім з характерною мінливістю обертається проти нього.
| |||