Тадеуш Доленга-Мостович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м перейменував «Доленга-Мостович» на «Тадеуш Доленга-Мостович» |
оформлення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Tadeusz Dolega-Mostowicz.jpg|міні|250пкс|Тадеуш Доленга-Мостович]]
== Біографічні дані ==
Батько
Відтоді жив у [[Варшава|Варшаві]]. Упродовж [[1922
▲Батько – Стефан Мостович, юрист за фахом, арендував маєток, де вів зразкове господарство. Спогади про дитинство, яке минуло в атмосфері добробуту і спокою, і про середовище. Де жила місцева шляхта, лежать в основі багатьох повістей Доленга-Мостовича. Початкову освіту отримав вдома, потім вчивс у Віленській гімназії, яку закінчив 1915 року. Вступив до Київського університету на юридичне відділення, брав участь у польській воєнній організації. Під час громадянської війни і розпаду Російської імперії, Окунево опинилося за межами Польщі і родина вирушила на батьківщину. 1918 року Тадеуш Мостович вступив добровольцем до лав польської армії, де служив до 1922 року.
▲Відтоді жив у Варшаві. Упродовж 1922-1926 років співробітник, а потім редактор газети «Rzecz Pospolita», починає літературну творчість. Від 1925 року на сторінках цієї газети з’являються статті і фейлетони, які критикували Ю.Пілсудського, підписані псевдонімом Т.М. Того ж року з’являються і перші опповідання. Від 1926 року пише під псевдонімом Доленга. У вересні 1927 року на Тадеуша Мостовича вчинено напад на вулиці, завезено в ліс і там побито. Відтоді він пориває з журналістикою і цілком присвячує себе літературі. Під час Другої світової війни був мобілізований як офіцер захищати польсько-руминський кордон по ріці Черемош (м.Кути), де організував міліцію. Був застрелений радянськими військами.
== Творчість ==
Писав польською мовою. Перший твір —
▲Писав польською мовою. Перший твір - "Остання бригада". Популярність приніс роман «Кар’єра Никодима Дизми» - гостра сатира на суспільно-політичне життя. Від 1932 року пише зазвичай 2 романи на рік. Його місячний прибуток сягав 15 тисяч злотих (приблизно 2 тисячі 800 американських доларів). Інші твори – «Чеки без сплати», «Прокурор Аліція Горн», «Брати Дальч і Ко» (1933), «Світ пані Малиновської» (1934). «Знахар» (1937), «Професор Вільчур», «Щоденник пані Ганки» (1939). Більшість з них мають добре спланований, напружений сюжет і поступове його розгортання.
Після
▲Від 1934 співпрацює з кінематографом. До 1939 року з 16 творів 8 було екранізовано.
== Посилання ==
{{DEFAULTSORT:Доленга-Мостович, Тадеуш}}
▲== Вшанування пам’яті ==
{{Commons|Category:Tadeusz Dołęga-Mostowicz}}
* [http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/211437 Tadeusz Dołęga-Mostowicz]
▲Після ІІ Світової війни твори письменника були піддані забуттю через політичні обставнини й інтерес до його творчості виник лише після 1956 року. 1978 року Тадеуша Доленга-Мостовича було перепоховано у Варшаві. У 1998 року до 100-літнього ювілею у Глибокому (де мешкала родина письменника) відбувся вечір памёяті та встановлено меморіальну дошку.
{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Польські письменники]]
[[Категорія:Польські журналісти]]
[[be:Тадэвуш Даленга-Мастовіч]]
[[be-x-old:Тадэвуш Далэнга-Мастовіч]]
Рядок 25 ⟶ 27:
[[ru:Доленга-Мостович, Тадеуш]]
[[sk:Tadeusz Dołęga-Mostowicz]]
|