Аренштейн Олександра Йосипівна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) |
OlegB (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
Досить нищівним у критиці був і Юрій Манн, який у статті «Про біографічний жанр», опублікованій у московському журналі «Октябрь», писав: «Якщо в зображенні головного героя письменниця прагне до психологічної правди, то в змалюванні низки другорядних осіб вона від цього відступає. До образливого невиразні, наприклад, фарби, якими авторка малює образ дружини Бабушкіна — Параски Микитівни, вірної його помічниці. Нам стають відомі лише зовнішні подробиці: куди вона поїхала, що зробила? Замість людини рухається її тінь». Такий же закид зробив критик і до образу молодого робітника Федора, дорікнув авторці, що за її логікою виходить, ніби Федір прийшов у [[революція|революцію]] тільки тому, що «[[Марсельєза]]» подобалася йому більше, ніж ті пісні, які він співав раніше <ref>''Манн Ю.'' О биографическом жанре: Критика и библиография // Октябрь. — 1956. — № 10. — С. 166.</ref>.
=== Повість „«Ніна» залишається в Баку“ (1960) ===
[[1956]] року Олександра Аренштейн у повідомленні „Друкарня ленінської «Искры» в Баку“, опублікованому в одиннадцятому числі журналу «Вопросы истории», аргументовано доводила, що «не відповідають дійсності заяви, що бакинську підпільну друкарню було створено тифліською керівною групою під керівництвом [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й. В. Сталіна]], що Ладо Кецховелі вивчав (1897 р.) друкарську справу за вказівкою Й. В. Сталіна, і за його ж вказівкою встановив зв'язок з В. І. Леніним».
=== Брошура «Юність партії» (1964) ===
|