|
'''Алкуїн Флакк Альбін''' ({{lang-en|Alcuin}}, [[735]], [[Йорк]] — [[19 травня]] [[804]], [[Тур (місто)|Тур]]) — англосаксонський монах, вчений та педагог, діяч [[Каролінгське Відродження|Каролінгського Відродження]].
Народився неподалік від [[Йорк]]у. Отри мавОтримав освіту в архієпископській школі, яку очолював Егберт Йоркський. До п'ятидесятирічногоятдесятирічного віку залишався у Йорку, де став вчителемучителем цієї школи, а з 778 року її головою. [[780]] чи [[781]] відправивсявирушив до [[Рим]]у в справах школи і по дорозі познайомився з [[Карл Великий|Карлом Великим]]. Знання вченого та його досвід шкільництва наштовхнули Карла на думку запросити його для відкриття школи. Від [[782]] став членом короліськогокоролівського двору в [[Аахен]]і, при якому мав статус головного королівського радника ву справах церкви та [[освіта|освіти]]. Був другом короля. Довгий час суміщавпоєднував викладацьку діяльність ву Йорку та Аахені, але врешті в 793 році остаточно осів у [[Франки|франків]]. За три роки в [[796]] став [[абат]]ом монастиря [[Святий Мартін|cв. Мартіна]] в Турі, де залишався до самої смерті. Тут він заснвавзаснував знамениту писемну школу. Особливу увагу він приділяв роботі [[Скрипторій|скрипторія]]. Вважається, що саме Алкуїн надихнув письцівписців на створення [[Каролінгський мінускул|каролінгського мінускула]].
Велике значення мають праці Алкуїна з літургії, які заклали основи католицької обряжностіобрядності. По ньому залишилося біля 300 листів, які дають більш повне, ніж хроніки чи житія, уявлення про побут, звички, освіту, заняття, науку каролінгської епохи.
Алкуїн створив ряд навчальних посібників - підручники з граматики, риторики, діалектики, збірник задач з арифметики та інші. Цими роботами користувалися у школах до кінця Середніх віків. Написані вони ву звичній для тих часів формі діалогу - від простих понять та висловлення думок учнів, які мусіли їх заучувати, до філософських узагальнень.
== Propositiones ad Acuendos Juvenes ==
|
