Air Force One: відмінності між версіями

'''Air Force One''' ({{lang-uk|Борт номер один}}) - позивний будь-якого [[літак|літака]] [[військово-повітряні сили|ВПС]] [[США]], на борту якого знаходиться [[президент США]].Неофіційно цей термін часто використовується незалежно від місцезнаходження президента відносно літаків президентського флоту, який з 1990  р. і по теперішній час складається з двох спеціально обладнаних літаків Boeing, - — 747-200B (військове позначення VC - — 25A) - — борти 28000 і 29000.

Якщо аеропорт призначення не може прийняти такий великий літак, як VC - — 25A, в якості Air Force One виступає Boeing C - — 32. Літальний апарат ВПС, що перевозить віце-президента США, отримує позивний Air Force Two.

11 жовтня 1910, Теодор Рузвельт став першим американським президентом, що літав на літаку, під час польоту з братами Райт в районі Кинлока Филд (біля Сент-Луіса, штат Міссурі). Хоча він вже був не чинним президентом, його змінив Вільям Тафт це був перший політ "«борту Номер Один"».

Перший президентський літак, був зроблений на основі транспортного C - — 87A. Цей літак, з бортовим номером 41-24159, був модернізований в 1943 році, він використовувався для міжнародних перельотів. Передбачалася його використовувати як основний літак, по суті це був перший літак "«борт Номер Один"». Але після оцінки характеристик літака, секретна служба стала використовувати як резервний або борт номер два. У 1944 Элеонора Рузвельт використовувала його в турне по країнах Латинської Америки. Секретна служба згодом модернізувала Дуглас C - — 54 Skymaster в президентський борт. Цей літак VC - — 54C, по прізвиську "«священна корова"», мав спальню, радіо-телефон, і ліфт для інвалідного крісла Рузвельта. Але він його використовував тільки раз для поїздки на Ялтинську конференцію в лютому 1945 року.

Після смерті Рузвельта навесні 1945 року, віце-президент Гаррі Трумэн став президентом. 1947 року Трумэн підписав "«Закон про національну безпеку від 1947 року"», на борту VC - — 54C. Але потім він замінив VC - — 54C в 1947 році на літак C - — 118 Liftmaster, назвавши його "«Незалежність"» (на честь свого рідного міста в Міссурі). Це був перший літак, на носі якого був зображений "«білоголовий орлан"».

Президентські позивною був створений в цілях безпеки при адміністрації Дуайт Ейзенхауер. Зміни обумовлені інцидентом 1953, рейс Eastern Airlines (8610) мав той же позивний що і борт президента (ВПС 8610). Літак випадково увійшов до того ж повітряного простору і після інциденту з'явився унікальний позивний "«Air Force One"».

Ейзенхауер також представив два гвинтові літаки, Lockheed C - — 121 Constellations (VC - — 121E) для охорони і помічників. Ці літаки були названі Коломбіна II і III.

Він також додав до флоту два невеликі літаки Aero Commanders для польотів на невеликі відстані, які теж були Air Force One і ще називали міні Air Force One. Президент Ейзенхауер також відновив технологічну начинку Air Force One, додав зв'язок "«повітря-земля"» і телетайп. До кінця терміну Ейзенхауера в 1958 році, ВПС додав три Boeing 707 (це VC - — 137s). Ейзенхауер став першим президентом, який використовував літак під час турне "«політ до світу"», з 3 грудня по 22 грудня 1959 року. Він відвідав 11 азіатських країн, пролетів 22000 миль (35000 км) за 19 днів.

У жовтні 1962 року адміністрація [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джона Кенеді]], придбала C - — 137 Stratoliner, це був Боїнг 707, але змінений для польотів на великі відстані. До цього його використовував президент Ейзенхауер для поїздок в Канаду, Францію, Австрію і Сполучене Королівство. ВПС використовувала спеціальний дизайн, символіку і забарвлення. Але вона виявилася занадто кричущою. І тому Президент Кенеді за порадою дружини Жаклін зв'язалася з промисловим дизайнером французького походження Раймонд Лоуі і попросив допомоги в розробці дизайну президентського літака. Він провів багато часу в архівах, вивчаючи старі записи. Це його ідеї написів, використовуючи шрифт як на "«Декларації незалежності"» і поставити на бортах літака президентський друк. Боїнг-707 SAM 27000 як Air Force One служив від президента Ніксона до Джорджа Буша, і був основним транспортом для Ніксона і Рейгана.

Під час правління Рональда Рейгана парк президентських літаків мало змінився, але це він наказав виробництво поточних 747. ВПС США опублікувало запит в 1985 на літаки з такими вимогами : широкофюзеляжний, не менше трьох двигунів, і політ без дозаправки до 6000 миль. Boeing зі своєю моделлю 747 і McDonnell Douglas зі своїм DC - — 10 виставили свої пропозиції. Вибрали 747, інтер'єри були складені першою леді Ненсі Рейган, в стилі південного Заходу США. Перший літак був доставлений в 1990 році, під час правління Джорджа Буша-старшого. Затримка була через додаткову роботу по захисту літаків від електромагнітного імпульсу (ЕМІ).

VC - — 25 оснащений захищеними і незахищеними телефонними і комп'ютерних системами зв'язку. Президентський повітряний флот знаходиться у веденні 89-го авіа крила на авіабазі Эндрюс штат Меріленд.

VC - — 25 збираються замінити із-за їх не економічності. 7 січня 2009 року ВПС США оголосила нові вимоги на заміну літака, передбачуваний рік зміни 2017.

Президент Гаррі Трумэн : Січень 1948  р. Січень 1953

Президент Джордж Буш : січень 2001-июнь 2001  р.