Пам'ятки Севастополя: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Згідно з Державним реєстром від [[1 грудня]] [[2002]] року в [[Севастополь|Севастополі]] на обліку знаходилось 2 053 пам'ятника. З них археології — 246, історії — 1365, монументального мистецтва — 27, архітектури і містобудування — 293 пам'ятника. На обліку стояло 394 пам'ятника періоду [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]], 24 братських цвинтаря, 45 [[братська могила|братських могил]], поховань періоду [[Кримська війна|Кримської війни]] — 671, індивідуальних поховань, за межами некрополів — 37, могил воїнів інтернаціоналістів — 14<ref>А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 400.{{ref-ru}}</ref>.
{{-}}
==
=== Пам'ятки археології ===
<center>
{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
Рядок 14 ⟶ 15:
|-
|'''поселення [[Уч-Баш]]'''||кінець IX—V століть до н. е. — IX—X століття||[[Інкерман]] || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||На скелястому [[мис]]і, поблизу [[гирло річки|гирла]] [[Чорна (Крим)|річки Чорної]], над її лівим берегом, в [[1952]]—[[1954]] роках експедиція [[Національний заповідник «Херсонес Таврійський»|Херсонеського державного музею]] під керівництвом [[Стржелецький Станіслав Францевич|С. Ф. Стржелецького]] розкопала залишки трьох жител однакової конструкції і близько ста господарських та вогнищних ям. Будівлі загинули у полум'ї пожежі в VII столітті до н. е., але, судячи з піднімального матеріалу, життя поселення тривало і пізніше, аж до III—IV століть нашої ери. Житла Уч-Баша — це наземні споруди неправильної чотирикутної форми. Їх довжина — 9, ширина — 5 м. Стіни будинків — тини, обмазані всередині і зовні глиною з домішкою соломи. Подвійну покрівлю, криту, мабуть, соломою, підпирали дерев'яні опорні стовпи. Підлога в будинках глинобитна. У центрі влаштовувався вогнище — джерело світла і тепла. Поруч — друге вогнище, на якому, судячи з розчавлених посудин, готували їжу. Зовні, вздовж стін, вириті господарські ями<ref>[http://krim.biz.ua/sevastopol-uth-bash.html krim.biz.ua]{{ref-ru}}</ref>.
|-
| '''[[Інкерманський печерний монастир|Печерний монастир]]'''||VIII—IX століття ||[[Інкерман]], [[Загайтанська скеля]] || [[Файл:ИМ территория Инкерманского монастыря.jpg|120px]] ||Один з найдавніших печерних монастирів Криму.
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|-
| || || || <!-- [[Файл:|120px]] --> ||
|}
</center>
=== Пам'ятки історії ===
<center>
{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
Рядок 34 ⟶ 49:
</center>
=== Пам'ятки архітектури і містобудування ===
<center>
{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|