Фортечні мури Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями

 

На початку ХVІІІ ст. для захисту від нападу зовнішніх ворогів, в зв'язку із загрозою шведської інтервенції, було вирішено побудувати нову Печерську фортецю та включити до її складу лаврські оборонні споруди. Будувалася фортеця під керівництвом інженерів Гелерта та Лямота де Тампія, за проектом і наказом Петра І. Печерська фортеця являла собою добре продуману систему земляних валів та редутів з бастіонами і ровами. На її озброєнні перебувало 467 гармат, 27 мортир та 3 гаубиці.

==== Оборонні мури навколо Дальніх і Ближніх печер ====

В середині ХІХ ст. навколо [[Ближні печери|Ближніх]] та [[Дальні печери|Дальніх печер]] за проектом Отто фон Фреймана і під керівництвом інженера Бурмана, зводяться кам'яні мури довжиною 1039 м, товщиною три з половиною цеглини, висотою — близько чотирьох метрів. Фундаменти мурів глибиною 1,5 м викладено з цегли. В оборонній стіні улаштовані бійниці для стрільби з рушниць та амбразури для гармат. Амбразури закривалися дерев'яними заслінками. Зверху стіни вкрито бляхою. Повторюючи рельєф місцевості, мури то стрімко збігають до Дніпра, то знову піднімаються на пагорб і напівколом охоплюють всі будівлі на Ближніх та Дальніх печерах — зі сходу та півдня відокремлюючи нижню територію монастиря від міської забудови, із заходу — від Гостиного двору, а з півночі з'єднаються з мурами XVIII ст.

 

<gallery>

</gallery>