|
}}
'''Яросла́в Дума́нський''' ({{н}} [[4 серпня]] [[1959]], м. [[Івано-Франківськ|Станіслав]], [[УРСР]]) — колишній радянський [[футболіст]], [[півзахисник (футбол)|півзахисник]]. [[Майстер спорту]] (1978), [[майстер спорту міжнародного класу]] (1980).<br />
== Біографія ==
Народився у [[Івано-Франківськ|Станіславі]] (нині - — Івано-Франківськ) в сім'ї футболіста [[Думанський Мирослав Іванович|Мирослава Думанського]], що на той час виступав у складі місцевого [[Спартак (Івано-Франківськ)|"«Спартака"»]]. Футбольну естафету від батька підхопив Ярослав, який у дитинстві займався багатьма видами спорту. Особливо хлопець любив [[футбол]] та [[хокей]] і якийсь час навіть вагався, якому з цих захоплень віддати перевагу. Рішення було прийнято в 13 років, коли Думанський-молодший серйозно почав займатися футболом у ДЮСШ в групі тренера [[Шайкін Юрій Семенович|Юрія Шайкіна]]. А вже в 17 років Ярослав став гравцем команди майстрів івано-франківського "«Спартака"», який змагався у першій союзній лізі. Але за команду з рідного міста Думанський провів лише один матч.<br />
Наступний рік Ярослав розпочав вже захищаючи кольори [[Карпати (Львів)|львівських "«Карпат"»]]. На адаптацію в новому колективі у молодого півзахисника пішов лише один сезон, після чого він міцно забронював за собою місце у складі "«зелено-білих"», разом з якими досяг значних висот, одержавши перемогу у змаганнях першої ліги чемпіонату СРСР.<br />
У складі [[Збірна СРСР з футболу|радянської збірної]] ставав бронзовим призером (1977) та переможцем (1978) першості Європи серед юніорів, срібним призером [[Чемпіонат світу з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату світу]] у Японії (1979), переможцем [[Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд|молодіжного чемпіонату Європи]] (1980).<br />
По ходу сезону [[1981]] перейшов до [[Динамо (Київ)|київського "«Динамо"»]], одразу ставши [[Чемпіонат СРСР з футболу 1981 (вища ліга)|чемпіоном Радянського Союзу]] у складі киян. Наступний сезон був найбільш вдалим для Ярослава в індивідуальному плані, проте кияни так і не змогли покласти у [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] золоті медалі, задовольнившись лише сріблом. <br />
Після цього Думанський все рідше почав з'являтися у футболці київського клубу, а у [[1985]] взагалі перебрався до іншого [[Динамо (футбольний клуб, Москва)|"«Динамо"»]] - — московського. Однак, провівши у [[Москва|столиці СРСР]] лише один матч, опинився у [[Металіст (Харків)|харківському "«Металісті"»]]<ref>[http://metalist-kh-stat.net.ua/player/1056/ Статистика виступів Думанського за "Металіст"]</ref>.<br />
Проте, на цьому футбольна подорож Ярослава не скінчилася. Наступний сезон він розпочав у рідному місті, перейшовши до місцевого [[Спартак (Івано-Франківськ)|"«Прикарпаття"»]]. Досвідчений півзахисник одразу став лідером івано-франківського клубу, демонструючи доволі непогану, як для гравця середини поля, результативність. По закінченні четвертого сезону у складі "«Прикарпаття"» Думанський прийняв рішення завершити кар'єру гравця.<br />
Після завершення активних виступів певний час працював у [[Хутровик (Тисмениця)|тисменицькому "«Хутровику"»]] <ref>[http://archive.segodnya.ua/pdf/0107/070106_SEG_KIE_20.pdf Гвардія "залізного полковника"]</ref>, встигнувши вивести команду до аматорського чемпіонату України <ref>[http://www.gk-press.if.ua/node/1560 Пів-віковий футбольний марафон]</ref>. Брав участь у матчах серед ветеранів, був удостоєний звання найкращого півзахисника турніру пам'яті Мирослава Думанського у 1999 році <ref>[http://west-football.org.ua/pjedestal_kubka_federacii.html П'єдестал Кубка Федерації пам'яті Мирослава Думанського]</ref>. Також відомий за роботою у дитячо-юнацькій футбольній школі імені свого батька.<br />
== Досягнення ==
| 