Берг Лев Семенович: відмінності між версіями

'''Лев Семе́нович Берг''' (*[[14 березня]] [[1876]], [[Бендери]]  — †[[24 липня]] [[1950]])  — російський радянський географ та біолог.

Народився у [[Бендери|Бендерах]] ([[Молдова]]). В 1898 закінчив [[Московський університет]]. У 1909 за монографію «Аральське море» здобув ступінь доктора географії. З 1928— член-кор. АН СРСР, з 1934  — заслужений діяч науки РРФСР, з 1946  — академік. Берг брав активну участь у роботі Всесоюзного географічного товариства (з 1940  — президент). Берг створив вчення про географічний [[ландшафт]] як предмет вивчення фізичної географії; продовжив і поглибив вчення [[Докучаєв володимирВолодимир Васильович|В. В. Докучаєва]] про природні зони. Берг відомий як історик географічної науки.

Написав багато (понад 650) робіт з [[біогеографія|біогеографії]], [[лімнологія|лімнології]], [[іхтіологія|іхтіології]], [[гідробіологія|гідробіології]], [[етнографія|етнографії]], а також з [[геологія|геології]], [[геоморфологія|геоморфології]] і [[палеогеографія|палеогеографії]]. У галузі [[загальна біологія|загальної біології]] Берг висунув у [[1922]] теорію розвитку живої природи ([[номогенез|теорія номогенезу]]), що була піддана різкій критиці як ідеалістична і антидарвіністська. Берг висунув гіпотезу ґрунтового походження лесу, Берг вивчав природу [[УРСР]] і Молдавської РСР. У 1912—14 досліджував рельєф колишньої [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. У статтях і монографіях Берга дається опис ландшафтних зон УРСР.

* Природа СССР. К.-Х., 1937;

* Географические зоны Советского Союза. В 2 т. Изд. 3. М., 1947— 52;

* Рыбы пресних вод СССР и сопредельннх стран. В 2 т. М.—Л., 1948—49;