Відкрити головне меню

Зміни

11 байтів вилучено ,  8 років тому
м
== Виникнення ==
 
Спочатку слово «євангеліє» вживалося в своєму основному значенні - "добра звістка", "чудова новина" і позначало вчення про спасіння і воскресіння в усій його повноті, яке отримало людство від Бога через Ісуса Христа, тобто [[Святий Переказ]]. В подальшому це слово також почало позначати також письмовий канон з описом даної події - [[Святе Писання]]. Різні історії про життя Ісуса, його вчення, страждання, смерть і чудесне воскресіння, ще за його життя почали передаватись з уст в уста і, можливо, записуватись різними людьми. Таким чином з'явилася велика кількість різних писань, які в дечому могли суперечити або доповнювати одне одне. Поступово, з плином часу, від них залишилися лише найбільш авторитетні і загальновизнані. В II-III ст. н.е. на соборах Вселенської Церкви поступово сформувався канонічний набір найбільш авторитетних писань, який згодом був затверждений і ліг в основу сучасного, відомого всім тексту Святого Писання, з деякими варіаціями у різних напрямках християнства. В наш час, двохтисячолітня історія існування і розвитку Вселенської Церкви, значною мірою заснована на текстах Святого Писання, вже сама по собі дозволяє говорити про його святість і богонатхненність.
 
Чимало дослідників зауважують, що сам [[Ісус]], не давав вказівок щодо письмового фіксування свого життя та діянь, але якщо взяти до уваги Єв. від Матвія гл. 23 ряд. 34, де говориться: «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників…» (у грецькому оригіналі слово [[книжники]] має значення переписувачі) стає очевидним, що Він уповноважив [[апостол]]ів йти та проповідувати про «радісну звістку» щодо [[спасіння]] своїм співгромадянам з [[Ізраїль|Ізраїлю]] та усім іншим народам, при цьому записавши усе бачене.
410

редагувань