Юдита з головою Олоферна (Лісс): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{в роботі}} {{Витвір мистецтва |вирівнювання = right |файл = Johann Liss - Judith and Holophernes - WGA13330... |
Lorry (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Витвір мистецтва
|вирівнювання = right
Рядок 17:
'''Юдиф з головою Олоферна ''' - картина представника космополітичної гілки європейського [[бароко]], художника Йогана Лісса, німця за походженям.
Йоган Лісс отримав первісну художню освіту в Німеччині. Але авторитетом у німецьких майстрів вже користувались не місцеві, а голландські майстри. Тому заради удосконалення майстерності Йоган Лісс перебрався у [[Голландія|Голландію]], де працював у містах [[Харлем]] та [[Амстердам]]. Шлях мандрівного майстра проляг на південь,і через фламандськиий Антверпен і Францію він попрямував до Італії. Деякий час попрацював у Венеції і перебрався у Рим.
Рим того часу був могутнім західноєвропейським центром [[бароко]]. Йоган Лісс, що бажав не виділятися серед італійських майстрів, почав переробляти власну художню манеру на італійські смаки. Про це свідчать картини, близькі за стилістикою до [[караваджизм]]у ( «Юдиф з головою Олоферна » ) чи вівтарні композиції. В часи перебування в Римі був членом [[Товариство «Перелітні птахи»|товариства «Перелітні птахи»]], де в папській столиці скупчились художники з протестантських країн.
Римські художники ефектно демонстрували у власних композиціях знання анатомії та натуралістичні подробиці. До їх рівня і спробував піднятися й Йоган Лісс. Доба бароко відрізнялась контрастами, серед яких заборона на анатомічні дослідженя і жагучий інтерес до сцен насилля, мучеництв и страт. Римські художники навчились обходити заборону на анатомічні дослідженя через спостереження за стратами злочинців, якими рясніли сторінки місцевого життя. При кожному слушному випадку разом з натовпом до місця страт чи катування поспішали і [[художник]]и, що жадібно заносили на [[папір]] видовище калічених тіл чи відтятих голів. Є глухі звістки, що художник [[Хосе де Рібера]] навмисне ходив до тюремних комор на допити, аби на власні очі бачити судоми і страждання закатованих, які анатомічно точно переносив у власні композиції.
Набув популярності і сюжет «Юдиф та Олоферн». Він надав митцям можливість продемонструвати власні ерудицію та майстерність в драматичній композиції з привабливою жінкою, здатною на героїчний вчинок, притаманний начебто тільки воякам-чоловікам. Бентежив і сюжет домінування жінки над звабленим і убитим чоловіком. До сюжету охоче зверталась низка італійських та чужеземних майстрів ( [[Сандро Боттічеллі]], [[Караваджо]], Крістофано Аллорі, Артемісія Джентілєскі ). Зробив свою спробу і мандрівний художник Лісс.
<gallery>
Файл:Sandro Botticelli - La scoperta del cadavere di Oloferne e Il ritorno di Giuditta - Google Art Project.jpg|[[Сандро Боттічеллі]], «Знайдення тіла Олоферна ранком», [[Уффіці]]
Файл:Cristofano Allori 002.jpg|Худ.Крістофано Аллорі,« Юдиф з відрубаною головою Олоферна», [[палаццо Пітті]], Флоренція.|
Файл:Artemisia Gentileschi - Giuditta decapita Oloferne - Google Art Project.jpg|Артемісія Джентілєскі, «Убивство Олоферна»
</gallery>
Свідком тортур був і Йоган Лісс, що в свою чергу анатомічно точно відтворив чоловіче тіло з відтятою головою в композиції «Юдиф з головою Олоферна». Несподіванкою були розкішні шати Юдифи, її портретність, [[натуралізм]] полотна на потребу замовника ( зазвичай Лісс не обтяжував себе клопотами з портретністю, а робив умовні, імперсональні обличчя ). Несподіванкою був і [[контраст]] між жорстокістю сюжету та красою щільної композиції, нечастої в творах Йогана Лісса. Красу полотна оцінили, коли передали полотно до збірок [[Музей історії мистецтв|Музею історії мистецтв]] у Відні.
[[Категорія:Картини]]
| |||