Чернігівський колегіум: відмінності між версіями

| настоятель =

| стан = у будівлі знаходиться головний офіс Національного архітектурно-історичного [[заповідник]]а «Чернігів стародавній»

| веб-сторінка = <!-- не обов'язковий -->

}}

 

Вивчення латинської мови вимагало певної підготовки, тому до колегіуму приймали учнів, котрі вміли вже читати та писати рідною мовою. Так, в указі чернігівської консисторії [[1742]] р. зазначалося, що священнослужителі зобов’язані навчати своїх дітей вдома “простого русского писання”, вказувалося, чому саме треба навчати дітей і з якого віку: {{цитата|"От семилетнего возраста по последней мере, трилетний срок детей своих русской грамоте, як то: букваря з десятісловіем, часослова, псалтиря и скорописной все прилежне имели старатсльство и ко ученію в славено-греко-латинскія коллегіума Чєрниговскаго школы высылали".}}

У граматичних класах вивчали також слов’янську (пізніше – російську) та польську мови. Викладання [[Польська мова|польської мови]] в Чернігівському колегіумі, було зумовлено традицією, яка склалася, коли Україна входила до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Про вивчення та використання польської мови в Чернігівському колегіумі свідчать насамперед зразки практичних вправ учнів граматичних класів вірші та приклади в лекційних курсах викладачів колегіуму, наприклад в риториці "Ключ знання" [[1708]] р., вірші в панегірику, піднесеному архімандриту Єлецького монастиря Т. Максимовичу від учнів Чернігівського колегіуму в 1730 р. Польською мовою були написані також вірші на смерть чернігівського архієпископа А. Дубневича, які склав в 1750 р. студент колегіуму О. Павловський. Деякі з викладачів Чернігівського колегіуму були вихідцями з Західної України (частина її знаходилася на той час під владою Польщі), навчалися у [[Львівська академічна гімназія|Львівській академії]]: Софроній Зимінський – префект в 1737-1739 рр. та Панфутій Захаржевський, вчитель граматики. У колегіумі навчалися студенти з Західної України. Про значну увагу, яка приділялася вивченню польської мови, свідчило те, що в 30-ті рр. XVIII ст. навчальний заклад називався Чернігівська славено-польсько-латинська колегія. В [[1781]] р., згідно з указом консисторії, вітати наслідника престола, що прибув до Чернігова, повинні були учні декількома мовами, котрі вивчалися в колегіумі, в тому числі і польською.

 

 

Таким чином, вже в перший період свого існування Чернігівський колегіум завдяки зусиллям його засновника І. Максимовича, першого префекта А. Стаховського, інших викладачів перетворився в значний центр просвіти в Лівобережній Україні, який був єдиним у регіоні до створення [[Харківський колегіум|Харківського колегіуму]].

Саме в цей час у Чернігівському колегіумі значного розвитку досягло мистецтво віршування, [[драматургія]], перекладацька діяльність, відбувалися диспути, в яких знаходили відгуки визначні події суспільно-політичного життя того часу.

 

== Див. також ==

[[Список мурованих храмів в стилі козацького бароко]]

== Посилання ==

* [http://sketchup.google.com/3dwarehouse/details?mid=1b47cc43f4c728cf6379a8ffac2b59e4&ct=mdsa&prevstart=0 3D-модель Чергівського колегіуму (Google Earth)]