Майкл Ігнатьєв: відмінності між версіями

'''Майкл Грант Ігнатьєв''' ({{lang-en|Michael Grant Ignatieff}}, народився [[12 травня]] [[1947]], [[Торонто]]) — [[Канада|канадський]] науковець, [[політик]], депутат парламенту Канади, голова [[Ліберальна партія Канади|Ліберальної партії Канади]]. Займався науковою роботою у [[Кембрідж]]і, [[Гарвард]]і та [[Торонтський університет|Торонтському університеті]], автор декількох книжок та документальних фільмів. У [[2006]] році почав займатися політикою, був обраний до парламенту Канади. У томутравні ж[[2009]] роціроку балотувавсябув наобраний посаду головиголовою Ліберальної партії Канади, алеоднак непісля отримав достатню кількість голосів. В груднівиборів [[20082011]] року ставочолювана лідеромним офіційноїпартія опозиціїзазнала унищівної канадському парламентіпоразки, апісля чого [[2Ігнатьєв травня]]залишив [[2009]]політику рокуі бувповернувся обранийдо головоювикладацької Ліберальної партії Канадидіяльності.

У [[2004]] р. в очікуванні відставки тодішнього прем'єр-міністра [[Пол Мартін|Пола Мартіна]] та за пропозицією провідних членів Ліберальної партії Канади відмовився від наукової роботи у США і балотувався на депутатське місце в парламенті Канади, яке легко виграв і став депутатом у [[2006]] році. У тому ж році після відставки Пола Мартіна балотувався на посаду голови Ліберальної партії Канади, але не отримав достатньої кількості голосів і опинився другим у перегонах на лідерство в партії. З 2006 по 2008 був заступником голови партії. У зв'язку з відставкою голови Ліберальної партії після виборів [[2008]] року знову оголосив про намір балотуватися на цю посаду і був обраний виконуючим обов'язки голови до з'їзду у 2009 році. У грудні [[2008]] р. інші претенденти на лідерство у партії відмовилися від участі у виборах і Ігнатьєв опинився єдиним кандидатом на посаду голови партії. У тому ж місяці був призначений головою офіційної опозиції у канадському парламенті. У виборах [[2011]] року очолювана Ігнатьєвим Ліберальна партія зазнала нищівної поразки, отримала найгірші результати в історії партії. Навіть сам Ігнатьєв втратив місце в парламенті і вже через декілька днів після поразки заявив про відставку з посади голови партії. Пізніше того ж року Ігнатьєв заявив, що залишив політику і повернувся до викладання в одному з коледжів [[Торонто]].