Сепаратний мир: відмінності між версіями

У міжнародному праві договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою (або групою держав) з противником окремо від своїх союзників, що входять до коаліції держав, які беруть участь у війні.

Укладенню С. М. передують сепаратні переговори з противником, які ведуться під час воєн, дій також без відома ін. учасників коаліції (союзу). Ведення сепарат. переговорів та укладення С. М. є порушенням зобов'язань щодо своїх союзників, які перебувають у стані війни. Об'єднавшись для ведення війни зі спільним противником, учасники коаліції (союзу), зважаючи на істор. уроки ведення воєн, дій, з метою створення умов для своєї безпеки, як правило, беруть на себе взаємні зобов'язання щодо відмови вести сепаратні переговори і укладати С. М. Так, у період Другої світової війни 1939—45 представники 26 країн — учасниць антигітлерівської коаліції підписали Вашингтонську декларацію 1942, згідно з якою вони взяли на себе зобов'язання не вести сепарат. переговорів і не укладати С. м. з противником. У сучас. міжнар. праві термін «сепаратний мир» не вживається.

 

==Дивись також==